РІШАР: Невже ти вважала, що правда ніколи не випливе на поверхню? (Вона мовчить.) Ти так вважала?
ЕЛІНА: Я приховувала б її від тебе так довго, як тільки можна.
РІШАР: Аж до моєї смерті?
ЕЛІНА (знічено виправляє його): Ні, до моєї смерті!
Він дивиться на неї, ніби вивчає. Вона уникає його погляду.
Розчулений незграбною брехнею Еліни, Рішар заспокоюється.
РІШАР: Еліно, я хочу сказати тобі дві речі.
Вона опускає очі.
РІШАР: Перша: я дізнався про себе одну таємницю... щодо мого здоров’я...
Еліну охоплює паніка.
ЕЛІНА: Як?! Тобі це відомо?
Рішар ствердно хитає головою.
ЕЛІНА: Але як? Дуже боліло, правда? Ти сильно страждаєш?
РІШАР: Ні, Родіка розповіла.
ЕЛІНА: От дурепа! Вона не мала права!
Рішар глибоко вдихає і зваженим тоном веде далі:
РІШАР: Еліно, мене щойно обстежили ще раз, я все перевірив — я цілком здоровий. Ось результати, поглянь.
Еліна хапає документи.
РІШАР: Як бачиш, раку в мене немає.
ЕЛІНА: Але ж... точно все гаразд? Я хочу сказати... чи не могли від тебе щось приховати?
РІШАР: Прочитай висновок професора Мартена — це відомий фахівець, і він засвідчив, що немає жодних слідів метастазів.
Еліна хапає аркуш, пробігає його очима і, вже не володіючи собою, обіймає аркуш, притискає його до грудей.
Рішар глибоко зворушений цим спонтанним жестом.
РІШАР: Еліно, ти... ти дійсно кохаєш мене?
Він підходить до неї, бере її в обійми — а вона всім тілом тремтить.
Вони зливаються в поцілунку.
17. Бар у великому готелі
У кабінці, захованій у глибині розкішного бару, за столиком сидить Діана. Вона п’є коктейль і поглядає на свій годинник.
Швидким кроком заходить Рішар і сідає біля її столика.
ДІАНА (саркастично): Диви, яка точність!