РІШАР: Тільки для цього?
ДІАНА: Так.
РІШАР (із захватом): Ти неймовірна... (Відповідає на її запитання.) Що ж, добре, навіть дуже добре. Надзвичайна ніч!
Він збентежений і заходиться навколо таці зі сніданком.
Діана спирається на поруччя крісла.
ДІАНА: І як тобі Еліна?
РІШАР: Діано!
ДІАНА: Соромлива? Закохана? Чуттєва? Чи стримана?
РІШАР (вибухає сміхом, намагаючись приховати своє зніяковіння): Усього потроху. (Схоплюється.) Даруй, це ж... це моє особисте життя...
Від цих слів Діана здригається.
РІШАР: Це надто... інтимні речі... і мене дивує твоя цікавість...
ДІАНА (різко): Чи була кров?
РІШАР (шокований): Прошу?!
ДІАНА: Ти мене добре чув, Рішаре: я запитала, чи була в неї кров.
РІШАР: Але... (ніяковіючи) звісно, була...
І він одним хилом випиває склянку води, аби прийти до тями.
Ніби прокинувшись, він дивиться на Діану з тривогою.
ДІАНА: Зрештою, так навіть ліпше.
РІШАР: Діано, ти втрачаєш здоровий глузд...
ДІАНА: Ні, я просто перевіряю Еліну. За будь-яких обставин я поводжуся професійно.
РІШАР: Що ти верзеш?!
ДІАНА: Я вникаю в найменші деталі.
РІШАР: Діано, це аж ніяк не смішно!
ДІАНА: Хто сумнівався б. Я тут саме для цього.
РІШАР: А може, поясниш?
ДІАНА: Мова про те, чим заробляла твоя дружина раніше.
Дістає з сумки теку і простягає Рішарові.
ДІАНА: Почитай це.
РІШАР: Що це таке?
ДІАНА: Досьє. Складене моїм підлеглим. Тут чорним по білому написано, що до знайомства з тобою Еліна була повією.