Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Це так кидається в очі? Мені аж ніяково!

Жінка засміялася.

— Ви маєте бути з преси, інакше б ви не вважали мене актрисою. Тож ви знаєте світлину з Радіовежі. Тому вам потрібен Ґереон?

— Не зовсім.

Вайнерт підійшов ближче і простягнув їй руку.

— Можливо, нам час закінчити вікторину. Мене звати Вайнерт, я старий друг Ґереона.

— Шарлотта Ріттер. Раніше я працювала з ним на Алексі. А це теж давній друг Ґереона. Пауль Віткамп із Кельна.

— Дуже приємно.

Блондин міцно потиснув йому руку. Він, очевидно, хотів усміхнутися, але якось надміру вишкірив зуби.

— Що ж, — сказав Вайнерт, — схоже, Ґереон надурив нас усіх.

— Ми навіть не домовлялися про зустріч, а він однаково посмів не дочекатися мене, — жартома вдав обурення Віткамп. — Я їду завтра вранці, — додав він, — тож хотів попрощатися. Але я не спромігся виманити його на побачення навіть найвродливішою жінкою Берліна.

Найвродливіша жінка Берліна трохи зашарілася.

— Я цілими днями намагалася зв’язатися з ним, але відповідає завжди тільки його секретарка. Пауль теж не додзвонився. Чи маєте ви якесь уявлення, де він може ховатися? — спитала вона.

— Насправді він мав би бути тут. Ми твердо домовлятися про зустріч. Але його немає. І він не у своїй улюбленій пивничці, — відповів Вайнерт, похитавши головою. — Я був упевнений, що цього разу він не підведе мене. Він навіть заклався зі мною.

Віткамп засміявся.

— Тоді не хвилюйтеся! Ґереон дуже не любить програвати парі.

— Я можу уявити собі тільки таке, що він має термінову роботу і не зумів скасувати зустріч.

— Ми можемо це легко перевірити, — сказала Шарлотта. — Достатньо одного дзвінка в Управління.

— На Вассерторплац є телефон.

Вони рушили разом. Дорогою Вайнерт дізнався, що Шарлотта Ріттер колись працювала стенографісткою в Інспекції А, проте зараз вивчає правознавство, і навчання зовсім не залишає їй часу.

— Я знаю Ґереона з його старої квартири на Нюрнберґер­штрасе, — розповів Вайнерт. — Я сам ще й досі там мешкаю.

— У Бенке? — запитала вона.

— Ви знаєте фрау Бенке?

— Радше побіжно.

Вайнерт додумав решту і нічого не сказав.

Вони дійшли до телефонної будки, і він знайшов у своєму гаманці два грошики. Дівчина взяла монети і вкинула в автомат.

— Бероліна нуль нуль двадцять три, — сказала вона, — відділ розслідування... я готова його вбити... будь ласка.

Їй довелося зачекати хвилину, доки встановився зв’язок і хтось їй відповів.

— Добрий вечір, Райнгольде. Вас залишили чергувати?... Це Шарлі... Так, багато клопоту з іспитами... Райнгольде, я саме тому телефоную: у вас є зараз якісь термінові завдання?.. Ні?.. Це доб­ре... Просто давній друг Ґереона Рата хоче з ним попрощатися. Ви не знаєте, де він?

Повісивши слухавку, вона знизала плечима.