Немов голубку сизий птах.
Як ти приходила з «роботи»,
Я не питав, де ти була?
Старавсь стягнути з тебе боти,
Щоб ти відразу спать лягла.
Коли приходила додому,
Старавсь завжди накрити стіл,
Налить чогось, щоб зняти втому,
Й подати тут же на обід.
Я не питав, чи ти кохала,
Але завжди оберігав,
А щоб не мерзла, коли спала,
Я одіялом накривав.
І не за зраду я боявся,
Та хай мене боронить грім!
Я надто цим не переймався,
Бо знав, там вистачить нам всім,
Бо за такими й сам ганявся.
20.1.1984 р.
УРОК НА ЗРІЛІСТЬ
Я відчув красу небесну,
Як тобою я дихнув,
Бо відразу про всі муки
Я в ту ж мить тоді забув.
Ревнував тебе до всіх я –
До вітрів, і до зірок,
А коли прийшов до школи,
То кінчався вже урок.
12.5.1983 р.
НЕЗАЙМАНІЙ