То більше завжди посміхайся
Веселим промінням весни.
Так смійся, так смійся, кохана,
Аж поки дойдем до стерні,
Бо потім щасливе кохання
Не знадобиться мені.
Так смійсь, поки зоряне небо,
І бігають дітки малі,
І поки для нас із тобою
Гудуть по гаях ще джмелі.
Так смійсь поки ти молоденька,
І зорі на небі ясні,
І поки ще ми не добрались
До тої страшної стерні.
26.4. 1988 р.
ЩОБ МИ РОЗУМ МАЛИ
Щоб ми хоч трохи розум мали,
То ми б давно людьми вже стали.
20.11.2012 р.
ЛЮБІТЬ, КОХАЙТЕСЬ І ЖИВІТЬ
Як тільки Сонечко з’явилось
І загорівся Божий світ,
У полі роси появились,
А в них веселий зорецвіт.
О, як би в тому полі квітів,
Де квітне люпін і осот,
О, як би я хотів добратись
До ваших всіх живих красот.
І в тому полі самоцвітів
Зробити всім вам свій уклін,