БІЛЕНЬКІ РУЧКИ
Ой, вже ці біленькі руки
І божественний цей бюст,
Так і хочеться взять в руки,
І про все що є – забуть.
6.7.2012 р.
ШУКАЮ СВІТЛО
Любов мене несе над світом,
І, ось, нарешті, з висоти
Знайшов своє найкраще світло,
Яке мені даруєш ти!
11.8.1981 р.
Я ВДЯЧНИЙ ТОБІ, ПРАЦЕ
Спасибі, праце, що мене родила,
А більш за все, що вмерти не дала,
І зло моє, яке з ножем ходило,–
Ножа від мене відняла.
І ще я вдячний, що коли зневіра
Мене пекла, душила, як удав,
Щоб я не вмер, подарувала Ліру,
Щоб нею всіх я гідних величав.
Спасибі, праце, що в житті ніколи,
Як вірний друг – не кинула мене,
Спасибі, що квітують гладіоли,
Спасибі, праце, за усе земне.
За все оте, що генієм людини
Створила ти велінняв своїх рук,
Що вже ростуть і в тундрі апельсини,
І що в людей вже стало менше мук.
Я знаю, що не всі ще з нас любили,