Таємниця покинутого монастиря: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Може, Чарек? — запропонував Маріуш. — Мій дідусь мав пса, якого так звали.

— Василь? — запропонувала Тамара.

Близнючки були за Юліуша, який чомусь здавався їм дуже романтичним, а Яцек, не розуміючи чому, вигадав Амадея.

— Квазімодо, — вирвалося у Ніни.

Запала незручна тиша. Тамара трохи посунулася.

— Може, все ж якось по-іншому…

Янгол махнув рукою.

— Можна й так, хоча я волів би мати ім’я того, хто скінчив не так погано, — янгол відпив чаю, а потім глянув на здивовану Ніну. — Ти забула, що я вмію читати думки?

— Хто ви такі? — запитала Кароліна.

— Раса міжзоряних мандрівників, я ж говорив. Коли подорожуємо крізь космічну пустку, не маємо форми, але якщо десь осідаємо, набуваємо певної форми, яку вже не можемо змінити. У цьому світі ми обрали подобу красивих істот із крилами, бо прочитали у ваших розумах, кому ви довіряєте. Більшість людей — ідіоти. Без образ.

Яцек почервонів.

— Ти, знаєш, не дуже янгольський…

— Ми пристосовуємося до потреб людей. Вони очікують, що ми говоритимемо про Бога й чесноти, тож ми так і робимо. Я від цього одвик, бо від мене подібного вже досить давно ніхто не очікує. Та й мені зараз далеко до янгольської краси, — Квазімодо гірко посміхнувся.

— Люди уявляють янголів досить по-різному, — розважливо промовила Тамара. — Дехто думає, що це такі пухкі дітлахи, що літають у повітрі… Виходить, десь є янголи у формі товстих немовлят із крильцями?

— Сподіваюся, що ніде поблизу їх нема, — здригнувся Квазімодо.

— А магія? — нахмурилася Ніна. — Світ змінюється, а ми стали чарувати — це все ваша робота?

Крилатий кивнув.

— Проблема полягає у тому, що не будь‑яке місце для нас підхоже. Щоби жити, нам потрібно те, що ви називаєте магією: тільки оточені нею, ми почуваємося добре. Ваш світ для нас надто раціональний, але ми постановили тут осісти, бо вирішили, що зможемо його змінити.

— І для цього вам знадобилася Маура Левицька? — Ніна завагалася. Нові елементи головоломки вкладалися на свої місця. Хуберт, який розповідав, як одного вечора побачив свою матір в оточенні янголів, картини Маури…

— Я помилялася, — сказала вона. — Я раніше думала, що Маура зустрічала тих дивних істот, яких вона малювала, але це неправда. Вона їх вигадала.

— Звідки ти знаєш? — Яцек миттєво втратив інтерес до янгола й глянув на Ніну.

— Бо раніше ніхто, крім Маури, цих істот не бачив, а потім раптом їх почали бачити всі. Я, Малгося, Кароліна, навіть Тамара помітила щось в озері. Єдиним поясненням є те, що цих істот раніше не існувало й жили вони лише в уяві Маури, а янголи… янголи якимось чином витягнули з її голови картини магічних Маркотів і втілили у життя. Це не картини постали на основі світу, а навпаки — світ було створено на підставі образів. Так? — вона глянула на янгола, який лише кивнув.

— Ми могли змінити світ відповідно до наших уявлень, але тоді люди пережили б шок, бо раптом опинилися б у цілковито чужому оточенні, — сказав він, помовчавши. — Тому ми використали ваших художників, поетів, митців. Маура була однією з них. Ми вирішили, що світ, створений уявою когось із вашого виду, ви сприйматимете легше.

— От дякуємо, — пирхнула Тамара, а Маріуш забурчав:

— А хто взагалі вам дозволив переінакшувати наш світ?

— Ніхто, — визнав крилатий. — Але, боюся, що ви із цим нічого не вдієте. Процес розпочався, і жодна людина не зуміє його зупинити.

Тамара вже відкрила було рота, аби щось сказати, але Ніна стиснула її плече: зараз не час на чвари.

— А магія? — запитала вона поспішно. — Чи кожен уміє чарувати?

— По-різному. Магія, принаймні тутешня, це проблема інстинкту. Раціональне мислення заважає нею користуватися. Що менш людина логічна й розсудлива, то більше в неї шансів навчитися чарувати.

— І тому в нашій групі чари спочатку почали вдаватися Малгосі й Тимеку, бо вони наймолодші й через це мислять найменш раціонально?