MoreKnig.org

Загублений світ: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Автор: Конан Дойл Артур



Шрифт:

Візьме листа... Що ж, це ідея! Може, хтось і прийде нам на допомогу? А якщо ні, відкриття, якими ми збагатили науку, дійдуть до наших друзів, і світ дізнається, що ми загинули не дарма. Два листи були уже готові. За сьогоднішній день напишу третього, в якому перебіг подій буде викладений до останньої хвилини. Індіанець доправить мої листи туди, в світ.

Я звелів Замбо піднятися на скелю ще раз, ближче до вечора, і весь цей сумний день присвятив опису того, що сталося зі мною минулої ночі. До листів додав також коротеньку записку, яку індіанець мав вручити першому ж бі­лому — гендляреві чи капітану якогось корабля. У записці бу­ло сказано, що наше життя залежить від того, надішлють нам линви чи ні. Увечері я переправив Замбо всі листи і свій гаманець із трьома фунтами стерлінгів. Гроші призначалися індіанцю, а за линви йому пообіцяв удвічі більшу суму.

Тепер, любий пане МакАрдл, ви зрозумієте, яким чином мої листи дійшли до вас, і пізнаєте всю правду про свого невдаху-кореспондента в разі, якщо він більше не напише вам жодного рядка. Зараз я дуже втомлений і занадто пригнічений, щоб будувати якісь плани. Завтра подумаю про майбутнє і, не втрачаючи зв’язку з табором, почну пошуки своїх нещасних товаришів.

Розділ 13. Це видовище не забуду ніколи

Того сумного дня на заході сонця я побачив унизу індіанця — нашу останню надію на порятунок — і доти про­воджав очима його самотню крихітну постать, доки вона не зникла в рожевому вечірньому тумані, що повільно поставав між мною та далекою Амазонкою.

Було вже зовсім темно, коли я поволочився до нашого розгромленого табору, кинувши наостанок ще один по­гляд на вогнище Замбо — єдиний промінчик світла, що сягав до мене з величезного світу і так само пестив мій погляд, як і присутність вірного негра пестила мою затьмарену душу. Але тепер, уперше після лиха, що спіткало мене, я трохи збадьорився, втішаючи себе думкою, що світ дізнається про наші справи і збереже в пам’яті наші імена, зв’язавши їх навіки з тими відкриттями, які, можливо, дістануться нам ціною життя.

Мені було страшно влаштовуватися на ніч у цьому нещасливому таборі, а джунглі лякали мене ще більше. Однак доводилося вибирати між тим та іншим. Здоровий глузд вимагав, щоб я був насторожі, але стомленому тілу важко було боротися з дрімотою. Забравшись на дерево гінкго, я марно шукав такого містечка на його нижніх гілках, де можна було б заснути, не ризикуючи зламати собі карк при неминучому падінні. Довелося злізти та вирішувати, як бути далі. Після довгих міркувань я завалив кущами вхід до табору, розпалив три багаття, розташувавши їх трикутником, ситно повечеряв і заснув міцним сном, який порушила на світанку неочікувана та приємна несподіванка.

Рано вранці чиясь рука лягла на моє плече. Мене аж затрясло, коли схопився, вхопив гвинтівку і раптом радісно зойкнув, упізнавши лорда Джона, котрий схилився до мене в сірих світанкових сутінках.

Так, це був він, але яка зміна відбулася в чоловікові! Останнього разу я бачив лорда Джона спокійним, врівноваженим, у чистому білому костюмі. Зараз же він стояв переді мною блідий, очі дико блукали в різні боки, груди важко здіймалися, як після довгого та стрімкого бігу, голова була оголена, худе обличчя подряпане й усе в крові, гарнітур подертий на клапті. Я витріщився на шляхтича, вражений цим видовищем, але він не дав мені навіть пельку розтулити й узявся підбирати розкидані по галявині речі, кидаючи мені короткі, уривчасті фрази:

— Швидше, юначе, хутчій! Має значення кожна хвилина. Беріть гвинтівки — обидві. Решта у мене. Якнайбільше набоїв. Набийте ними кишені. Тепер — провіант. Шести бляшанок вистачить. Ось так. Ні про що не питайте і не гадайте. Ну, біжімо, або буде запізно.

Ще не прокинувшись як слід, не знаючи, що й думати, я помчав лісом за лордом Джоном із двома гвинтівками під пахвою і з шістьма консервними бляшанками в руках. Він вибирав найбільшу гущавину, майже непрохідні зарості і, нарешті, вивів мене до високих кущів. Ми кинулися туди, не звертаючи уваги на колючки. Лорд Джон упав долілиць на землю і потягнув мене за собою.

— Ну, ось! — ледве вимовив він. — Тепер, здається, ми в безпеці. Вони нападуть на табір, жодних сумнівів, і прорахуються.

— Що трапилося? — спитав я, сапаючи. — Де професори? І хто на нас полює?

— Людиномавпи! — гучно прошепотів лорд Джон. — Боже милий, що це за чудовиська! Балакайте тихіше. У них тонкий слух, зір також, зате з нюхом мають проблеми, наскільки я міг помітити. Нашими слідами до нас не доберуться. Куди ви зникли, юначе? Вам пощастило, дякуйте своїй долі, що не втрапили в цю халепу.

Я пошепки повідав йому про свої пригоди.

— Авжеж, наші справи кепські! — зауважив лорд Джон, почувши про динозавра та пастки. — Тут вам не курорт. Але все ж повну уяву про красу тутешніх місць я отримав тієї миті, коли на нас напали ті демони. Мені якось довелося побувати в лапах у людожерів-папуасів, але вони цукерочки порівняно з цими почварами.

— Розкажіть, як усе було, — попросив я.

— Це сталося на світанку. Наші вчені друзі лише продерли очі і навіть не встигли схопитися. Аж раптом нізвідки з’явилися мавпи. Просто посипалися на нас, як яблука з яблуні. Вони, мабуть, ще затемна обліпили високе дерево, на яке ви лазили. Одному я тут же всадив кулю в черево, однак тим справа і закінчилося — нас миттю поклали на обидві лопатки. Я називаю цих демонів мавпами, але вони розмахували палицями, кидали в нас камінням, торохтіли між собою своєю мовою і до того ж зв’язали нам руки ліанами. Це людиномавпи, і за розвитком вони стоять вище за всіх звірів, яких мені доводилося зустрічати під час мандрів, а я, Бог свідок, добряче потинявся білим світом. Як то кажуть, «відсутня ланка». Ну, бракує, і дідько з ним, обійшлися б і без неї! А потім справа була така. Вони підхопили свого пораненого родича, з якого кров юшила, як із недорізаної свині, і забрали його кудись, а потім сіли біля нас гуртом. Морди люті, того й гляди роздеруть. Зростом вони, мабуть, із людину, але трохи ширші, кремезніші. Сидять і витріщаються, глипають на нас... Брови руді, навислі, очі якісь дивні, ніби з мутного скла. Вже що Челленджер не страхопуд, а навіть йому стало незатишно. Як схопиться, як заверещить: «Кінчайте нас, нема чого тягнути!» У нього, мабуть, від усього цього в голові замакітрилося — дуже вже він оскаженів. Мабуть, якби на місці мавп опинилися його закляті вороги-репортери, їм і то менше дісталося б.

— Ну, а мавпи що на те?

Я жадібно вслухався в шепіт лорда Джона, котрий роз­повідав мені про ці вражаючі події, а сам уважно зиркав на всі боки, не забираючи руки з гвинтівки.

— Я вже думав, що наша смерть прийшла! Але ж ні. Мавпи заторохтіли, залементували. Потім одна підійшла до Челленджера і стала поруч із ним. Ви будете сміятися, юначе, але до чого ж вони були схожі — як близькі родичі! Я б сам не повірив, та очі не брешуть. Ця стара людиномавпа, ймовірно, ватажок племені, виявилася точною копією Челленджера, тільки що масть інша — руда. А всі інші чарівні прикмети нашого приятеля були в наявності, правда, дещо перебільшені. Квадратний торс, широкі пле­чі, груди колесом, повна відсутність шиї, довга руда борода, волохаті брови і такий же зарозумілий вигляд — ідіть, мовляв, усі під три чорти! Одне слово, повна схожість. Коли ця мавпа стала поруч із Челленджером і поклала йому лапу на плече, ефект вийшов приголомшливий. Сам­мерлі, налаштований трохи істерично, реготав до сліз, споглядаючи на них. Мавпи спочатку також сміялися, як­що таке кудкудакання можна назвати сміхом, а потім схопили нас і потягли в ліс. Гвинтівки й інші речі вони не чіпали, либонь, боялися, а ось провізію, вийняту з пачок, усю забрали з собою. Дорогою нам із Саммерлі добряче дісталося — погляньте на мою пику і на це лахміття. Вони тягли нас крізь зарості, не розбираючи шляху, а їм самим хоч би що — у них шкура дублена. Зате Челленджер ані­трохи не постраждав. Чотири мавпи підняли його на пле­чі та понесли, як римського тріумфатора. Цить! Що це?

Звідкілясь здалеку до нас долинуло дивне потріскування, що нагадувало дрібний дріб кастаньєт.

— Це вони! — шепнув мій товариш, закладаючи набої в другу двостволку «експрес». — Необхідно зарядити оби­дві гвинтівки, юначе, живими ми не здамося, навіть не думайте. Чуєте, як верещать? Отже, чимось схвильовані. А доберуться до нас — ще й не так схвилюються. Пам’я­таєте «Останню атаку»? «Стискаючи гвинтівки в ослаблих руках, серед мертвих на полі бою...» Це дитячі іграшки порівняно з тим, що чекає на нас.

— Вони десь дуже далеко.

— Ця банда до нас не добереться, але у них, мабуть, по всьому лісу нишпорять шпигуни. Ну, гаразд, повер­німося до моєї скорботної розповіді. Так от, ці дияволи затягнули нас у великий гай біля самого урвища. У них там справжнє місто на деревах — майже тисяча хатинок із гілок і листя. Це три-чотири милі звідси. Мерзенні тварюки! Мені здається, я після них ніколи не відмиюся. Во­ни мене всього перемацали своїми брудними лапами. У місті нас зв’язали вже по руках і ногах, і я попався тако­му спритнику, якому хіба морські вузли в’язати, справж­ній боцман. Так ось, зв’язали нас і поклали під деревом, а на сторожі поставили здоровенну мавпу з кийком. Я все кажу «нас» і «нас», але це стосується лише мене і Саммерлі. Щодо Челленджера, то він сидів на дереві, їв якісь фрукти і насолоджувався життям. Утім, нам від нього також дещо перепало, а головне — він примудрився по­слабити наші пута. Ви, мабуть, не втрималися б від сміху, споглядаючи, як професор сидить на дереві мало не в обіймах зі своїм близнюком і виспівує густим басом: «Ран­ковий дзвін!» Музика, бачте, налаштовувала мавп на миролюбний лад. Авжеж, ви б реготали, а нам було не до сміху. Челленджеру дозволяли робити все що забажає, звичайно, в певних межах, але для нас режим був встановлений набагато суворіший. Єдине, чим ми всі втішалися, — це думкою, що ви на волі і збережете всі наші нотатки та матеріали.

А тепер, милий юначе, слухайте і дивуйтеся. Ви стверджуєте, що, судячи з певних ознак — багаття, пастки тощо — на плато існують люди. А ми цих людей бачили. І маю сказати, що бідолахи ці доволі непривабливі. Жалюгідний, заляканий народ! Та це й не дивно. Мабуть, людське плем’я займає ту частину плато, де печери, а мавпяче — іншу, і між обома племенами йде боротьба не на життя, а на смерть. Ось така тут склалася ситуація, якщо мені вдалося правильно зрозуміти.

Вчора людиномавпи захопили в полон дванадцятьох тубільців і притягли їх до свого міста. Подія супроводжувалася такими криками та верещанням, що я просто вухам своїм не вірив. Тубільці — червоношкірі, зовсім низькорослі. Дорогою ця звірина так їх обробила кігтями та зубами, що вони ледве пересували ноги. Двох тут же вколошкали, причому одному мало не відірвали руку. Загалом видовище було огидне. Ці нещасні трималися мужньо, навіть не пискнули, а ми просто не могли дивитися на них. Саммерлі зомлів. Челленджер і той ледве витримав... Ну, здається, пішли.

Ми довго прислухалися до глибокої тиші лісу, але ні­що її не порушувало, крім щебетання птахів. Лорд Джон знову повернувся до своєї розповіді:

— Вам дуже пощастило, юначе! Мавпи так захопилися індіанцями, що про нас забули. Але якби не було цього, то другий напад на табір був би неминучий. Ви мали цілковиту рацію: вони весь час спостерігали за нами з дерева і чудово допетрали, що однієї людини бракує. Але потім їм стало вже не до нас. Ось чому своїм пробудженням ви зобов’язані мені, а не зграї мавп. Господи, що нам довелося пережити потім! Це якийсь жах! Пам’ятаєте бамбукові зарості, де ми знайшли скелет американця? Так от, вони лежать якраз під мавпячим містом, і мавпи скидають туди своїх бранців. Я впевнений, що там гори таких скелетів, треба лише пошукати як слід. Над урвищем у них розчищений справжній плац для таких церемоній. Нещасних бранців примушують стрибати в прірву поодинці, і вся забава полягає в тому, розіб’ються вони в пляцок чи наштрикнуться на гострий бамбук. Все мавпяче плем’я вишикувалося над урвищем, і нас також потягнули помилуватися цим видовищем. Перші четверо індіанців стрибнули вниз, і бамбук пройшов крізь їхні тіла, як спиці крізь масло. Я тепер не дивуюся, згадуючи скелет бідного янкі. Атож, видовище страшне... Але водночас захоплююче. Ми, як зачаровані, дивилися на ці стрибки, хоча кожен із нас думав: «Я наступний».

Утім до цього не дійшло. Шістьох індіанців приберегли на сьогодні, але дійовими особами в цій виставі, ймо­вірно, були б ми — Саммерлі й я. Челленджер, схоже, ви­крутиться. Збагнути мавп не так уже й важко, бо вони висловлюються головним чином знаками. Й ось, стежачи за їхніми перемовинами, я вирішив: час діяти. Деякі плани я вже мав. Але доводилося зважати лише на свої си­ли — від Саммерлі користі ніякої. І Челлен­джер не набагато кращий. Їм вдалося зійтися разом на якихось кілька хвилин, і вони тут же затіяли люту суперечку з приводу наукової класифікації цих рудих дияволів, які тримали нас у полоні. Один стверджував, що це яванські дріопітеки, інший називав їх пітекантропами. Просто з глузду з’їхали обоє! Але у мене було зовсім інше на гадці. Насамперед я звернув увагу, що по рівній місцевості ці тварюки бігають гірше за людину, позаяк мають короткі, криві но­ги, а тулуб важкий. Челленджер і той би випередив найкращого їхнього бігуна, а вже ми з вами справжні чемпіони проти них. Є ще одне важливе спостереження: вони поняття не мають про вогнепальну зброю. Впевнений, що їм було навіть невтямки, що сталося з тією мавпою, яку я поранив. Коротко кажучи, тільки б нам дістатися до своїх гвинтівок, а там ми їм дамо перцю.

Перейти на стр:
Шрифт:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code

Новые книги

Смотреть все
Палач 2. В поисках выхода.
Палач 2. В поисках выхода.
[Боевик / Современная проза / Приключения / Фантастика]
Маугли в родном городе. После всего, что произошло, ему приходится делать вид, что он обычный человек. Можно воспользоваться ситуацией и найти время для планирования и подготовки ответных действий,
0
Дьявол пишет в полночь. Чему плохие руководители могут научить хороших лидеров
Дьявол пишет в полночь. Чему плохие руководители могут научить хороших лидеров
[Деловая литература: прочее / Поиск работы, карьера / Бизнес / Психология]
Автор этой книги – Мита Маллик – обнаружила интересную вещь: большинство руководителей даже не догадываются, что некоторые, как им кажется, безобидные привычки превращают жизнь сотрудников в
0
Спасая Защитников
Спасая Защитников
[Ужасы / Любовные романы / Современные любовные романы / Любовное фэнтези]
Его работа заключалась в том, чтобы оберегать её. Теперь он хочет, чтобы она принадлежала ему. Чарли переехала в «Лодж», чтобы сбежать от демонов собственного прошлого. И по большей части ей
0
Лисица за маской Кошки
Лисица за маской Кошки
[Проза / Современная проза / Приключения]
Я Ан Со Хи, мне двадцать четыре года, я студентка университета иностранных языков и дочь заместителя министра иностранных дел Корейской Народно - Демократической Республики. Нет. Я не она. Я лисица,
0
Брак по расчету, или Проклятие на ведьмовскую голову!
Брак по расчету, или Проклятие на ведьмовскую голову!
[Секс и семейная психология / Любовное фэнтези / Современная проза / Фэнтези]
"Брак по расчету, или Проклятие на ведьмовскую голову!" – повесть Елены Лисавчук, входит в цикл "Ведьмы Лимерии", жанр любовное фэнтези, романтическое фэнтези. Когда родная прабабушка проклинает
0
Герцог и попаданка
Герцог и попаданка
[Исторические любовные романы / Историческая проза / Роман / Попаданцы]
Алиса второй год училась на юридическом и мечтала стать адвокатом, а не учить маленьких девочек в викторианской Англии французским глаголам. Да и французского она совсем не знает! Ни слова! Однако,
0
Петербургский врач 1-10
Петербургский врач 1-10
[Детективы / Триллер / Проза / Историческая проза]
Вадим — хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
0
Дракон на всю голову
Дракон на всю голову
[Ужасы / Современная проза / Фэнтези]
Я - обычная попаданка, как и многие на нашей улице. Скучная жизнь резко изменилась, когда на меня в буквальном смысле свалился неизвестный мужчина. Я его спасла от смерти, а он вместо благодарности
0
Маркиза Светлой Пустоши
Маркиза Светлой Пустоши
[Проза / Современная проза / Фэнтези / Попаданцы]
По воле богов я, землянка, очутилась в магическом мире. Старая дева, я занялась обустройством подаренного мне поместья. дел по горло. Надо и с урожаем разобраться. И усадьбу отремонтировать. И...
0
Маршал в чужом мундире 2. Северный театр
Маршал в чужом мундире 2. Северный театр
[Военное дело, спецслужбы / Современная проза / Приключения / Морские приключения]
Создано с помощью нейросети. *** Он год строил неприступный рубеж — и враг просто ударил в другом месте. Север горит, парадный флот погиб, двести вымпелов идут по империи. У Нахимова —
0
Таверна «Сломанное крыло» или подавальщица из другого мира
Таверна «Сломанное крыло» или подавальщица из другого мира
[Современная проза / Приключения / Фэнтези / Попаданцы]
Бросил жених? Не взяли на работу мечты? Не унывай – черный колдун Феликс тебе поможет. Небыстро, небесплатно и очень больно… Ауч! Добро пожаловать в новый мир, Ксюша. Тут тебе и полуразвалившаяся
0
Бывшие. Ты всё ещё моя жена
Бывшие. Ты всё ещё моя жена
[Секс и семейная психология / Современные любовные романы / Проза]
— Это же не пожар. Поговорим утром. Именно так муж ответил, когда я прислала ему его же фотографии с другой женщиной. А через несколько часов мне подтвердили: он улетел вместе с ней. В тот день я
0

Самые популярные книги

Хорошая, плохая, грешная 3
Хорошая, плохая, грешная 3
[Попаданцы]
У Эвирейл Миардо нет ни единой свободной минутки на грусть и рефлексию! Да и когда? Столько дел, столько дел! Шахту выкопай, лавку открой, артефакты создай, эльфа за попу укуси... Ничего не
12
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
13
Те, кто приходит в тишине
Те, кто приходит в тишине
[Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат / Боевая фантастика]
Редкий бой бывает похож на предыдущий. Мы учимся. На своих и на чужих ошибках. Стараемся расти над собой. Противник – тоже. Он анализирует наши ошибки, учитывает остроумные решения. То есть
10
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
8
Петербургский врач 11
Петербургский врач 11
[Военное дело, спецслужбы / Медицина / Проза / Современная проза]
Вадим – хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
7
Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Второй шанс для Лекаря. Том 8
Второй шанс для Лекаря. Том 8
[Альтернативная история / Попаданцы / Исторические приключения / Самиздат]
Аннотация с первого тома: Умереть после спасения чужой жизни — не самый плохой финал для врача. Всю свою жизнь я посвятил медицине. Последняя операция стала для меня одновременно победой и
5
Имперец. Ранг 4. Воевода
Имперец. Ранг 4. Воевода
[Боевая фантастика / Боевое фэнтези]
Спасение цесаревича от пули принесло Александру титул, должность личного телохранителя и редкую магию стихий. Теперь он – правая рука наследника престола и командир его личного отряда особого
6
Измена. Я тебя (не) любил
Измена. Я тебя (не) любил
[Современные любовные романы]
— Как тебе… — слышу прерывистый голос подруги, — мой подарок в честь твоего дня рождения?По меньшей мере иду я в верном направлении. Но вот предчувствие не из лучших. Голос Светы перемешивается со
6
Наследник $$$ уровня Х
Наследник $$$ уровня Х
[Попаданцы / Книги про волшебников / Городское фэнтези / Самиздат]
Надо судить человека, прежде чем полюбил его, ибо, полюбив, уже не судят.
4
Тени сумрака
Тени сумрака
[Альтернативная история / Попаданцы / Боевая фантастика / Самиздат]
Один известный драматург сказал: вся жизнь – театр. А у Егора вся жизнь сплошное приключение. Вроде и не собирался ни с кем воевать, даже ссоры не искал, а неожиданно для себя вдруг нарвался на
4
Оружейникъ. 1866
Оружейникъ. 1866
[Попаданцы / Альтернативная история / Самиздат]
Умереть в шестьдесят шесть, заслонив собой молодого стажёра, — достойный финал для оружейника. Очнуться в теле семнадцатилетнего подручного на Тульском оружейном заводе в 1866 году — уже второй
4

Самые комментируемые

Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
[Любовная фантастика / Самиздат / Попаданцы]
Семь лет унижений, презрения и пустой постели. Герцог Дрейк Ашфорд объявил свою истинную жену бракованной и отправил в ссылку на Ольцег — умирать среди таких же «ненужных». Он думал, что сломал
22
Отбор невест, или Три орешка для темного
Отбор невест, или Три орешка для темного
[Любовная фантастика]
Каждая приличная драконица должна пройти отбор невест, иначе внукам у камина будет нечего рассказать. Так говорила моя маменька, а ей можно верить — за ее спиной аж четыре таких отбора! Так что я
14
Печать Забытой Эпохи
Печать Забытой Эпохи
[Любовная фантастика / Попаданцы]
— Скажи спасибо, что не оставил босой на улице, Верадель. Забирай свои проклятые северные руины и убирайся, — самодовольно бросил мне бывший муж, швырнув на стол бумаги о разводе. Он думал, что
25
Кодекс Магических Зверей XI
Кодекс Магических Зверей XI
[РеалРПГ (RealRPG) / Попаданцы / Городское фэнтези]
Десятки лет спасения жизней и смерть на полу собственной ветеринарной клиники. Только вместо небытия — пробуждение в теле юнца, чья лавка «целителя чудовищ» на грани полного развала. Вот только у
1
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
13
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
[Любовное фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников / Самиздат]
Кто-то попадает в имбовых персов: Избранных, Тёмных властелинов и прочих крутых ребят. А я попала в тело бездарной адептки магической академии. Как она сюда поступила-то, без грамма магии? Неважно,
13
Пулеметчик Федя
Пулеметчик Федя
[Альтернативная история / Юмористическая фантастика / Попаданцы / Самиздат]
Пулеметчик — это не звание, это диагноз. Тридцать пять лет, пулемёт «Печенег», рукавица прилипла к раскалённому кожуху — и здравствуйте: июнь сорок первого, чужие двадцать два года, чужие руки,
10
Диагноз
Диагноз
[Самиздат / Детективная фантастика / Городское фэнтези / Юмористическая фантастика]
Некромантия в нашем мире давно стала такой же частью жизни, как радио, кино, телефоны и аэропланы. Но разве могла я подумать, что однажды приду наниматься на службу к лучшему некроманту столицы! Он —
18
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
[Детективы / Триллер / Любовное фэнтези / Фэнтези]
Приказ ясен: отравить Дерека вель Гранна. Последствия – костёр и пепел. Белладонна уже прошла этот круг, сгорела и получила второй шанс. Теперь она знает, что приказ – лишь верхушка заговора, в
4
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
8
Железный характер Кристианы Морли
Железный характер Кристианы Морли
[Любовная фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Удар копытом лошади рушит блестящие перспективы дебютантки. По мнению общества, хромота испортила не только плавную поступь девицы, но и характер! Это ж надо умудриться — вместо монастыря или
38

Прямо сейчас читают

Выжить в битве за Ржев. Том 11
Выжить в битве за Ржев. Том 11
[Военное дело, спецслужбы / Проза / Историческая проза / Попаданцы]
Вскоре на Ржевско-Вяземском выступе должна начаться операция «Ганновер», потом будет взятие немцами Севастополя, прорыв к Сталинграду и на Кавказ. Но, все эти события случились в том будущем, из
0
Отпечатки
Отпечатки
[Триллер]
В тихом городке Заречном происходит серия жестоких убийств — жертвами становятся женщины и дети. На местах преступлений убийца оставляет ритуальные композиции, из‑за чего дело становится особенно
0
Сын своей матери. История идеальной семьи, в которой вырос психопат-насильник
Сын своей матери. История идеальной семьи, в которой вырос психопат-насильник
[Биографии и Мемуары / Триллер]
«История, после которой я решил стать автором документальных романов». – Грегг Олсен, автор книги «Не говори никому» Как в благополучной семье формируется насильник – и почему это долго остается
0
Великолепие смерти
Великолепие смерти
[Любовная фантастика]
«Незримая жизнь Адди Ларю» соединяется с «Кровавое приданое» в этой лирической, размывающей жанровые границы готической фэнтези-истории о девушке, проклятой бессмертием, — и сделке, которую она
0
Первый пар Нового года
Первый пар Нового года
[Современные любовные романы / Эротика, Секс / Короткие любовные романы]
Марк Зверев, хозяин империи роскошного банного текстиля, ценит порядок выше всего. Служебные романы — строжайшее табу. Но когда на кону оказывается контракт мечты, а для сделки требуется
0
Родовое гнездо
Родовое гнездо
[Попаданцы / Боевая фантастика / Альтернативная история]
Жизнь штука сложная. Хоть и знал он об этом, но всё равно каждый раз, сталкиваясь с тем, что эта мудрость претворяется в жизнь, Беломиру приходится зажимать все чувства в кулак и делать то, что
6
Развод в 45. Мой бывший - дракон?
Развод в 45. Мой бывший - дракон?
[Любовная фантастика / Попаданцы]
Муж выкинул меня, как ненужную вещь. Променял на молодую девицу. Но в другом мире я оказалась молодой, красивой наследницей древнего королевского рода. Что?! Он тоже оказался здесь? Что ж, узурпатор,
0
Принцип исключения
Принцип исключения
[Современные любовные романы / Эротика, Секс / Самиздат]
Прошлое должно оставаться в прошлом с теми, кто его создал. Но что делать, если забыть о нём не получится? Прошлое не твоё, а преследующие тени вовлекают в опасную игру, правила которой тебе не
1
Нечисть. Лиходей. Книга 1
Нечисть. Лиходей. Книга 1
[Ужасы / Русское фэнтези]
Черные тучи беды подступают к родным землям. Один мир, да только виды на него у каждого свои: власти жаждут чернокнижники, богатств и земель требуют пришлые, правду ищут Ведающие, былой силой
0
Все чудовища Севера
Все чудовища Севера
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Рагнарёк наступил. Брат пошёл против брата, спаситель – против беззащитных ведомых, а господство над миром захватили чудища. Бессмертный конунг Скалль потерял силы и стал пленником в городе, который
1
Темный Лорд устал. Книга V
Темный Лорд устал. Книга V
[Книги про волшебников / Городское фэнтези / Юмористическое фэнтези]
Что страшнее Темного Лорда на троне? Только уставший Темный Лорд в отпуске. Сбежав от своей империи ради покоя, Кассиан получил новый мир, который не желает оставлять его в покое. Теперь каждому, кто
0
Блэкаут
Блэкаут
[Детективная фантастика / Триллер]
НЕЗАКОННОЕ ПОТРЕБЛЕНИЕ НАРКОТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ, ПСИХОТРОПНЫХ ВЕЩЕСТВ, ИХ АНАЛОГОВ ПРИЧИНЯЕТ ВРЕД ЗДОРОВЬЮ, ИХ НЕЗАКОННЫЙ ОБОРОТ ЗАПРЕЩЕН И ВЛЕЧЕТ УСТАНОВЛЕННУЮ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
0