MoreKnig.org

Загублений світ: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Автор: Конан Дойл Артур



Шрифт:

Професор, нітрохи не зніяковівши, схопив за плече іншого індіанця і, повертаючи його з боку на бік, як наочний посібник, узявся читати нам лекцію.

— Розвинений череп, лицьовий кут і деякі інші ознаки свідчать про те, що це плем’я не можна відносити до нижчої раси, — загудів він своїм гучним басом. — У расовій шкалі маємо відвести йому місце попереду багатьох інших племен Південної Америки. Я твердо впевнений, що тут, на плато, виникнення та розвиток цього племені були б неможливі. Але ж і людиномавп відокремлює величезна прірва від збережених тут доісторичних тварин. Отже, вони також не могли з’явитися й еволюціонувати в Країні Мейпла Вайта.

— Звідки ж вони взялися? З неба звалилися, чи що? — спитав лорд Джон.

— Це питання, безумовно, викличе гарячі суперечки серед вчених Європи й Америки, — відповів професор. — Моє власне тлумачення — правильне чи неправильне (при цих словах він випнув груди і із зарозумілим ви­глядом лупав навколо очима) — полягає в наступному: в тутешніх, дуже своєрідних умовах еволюція досягла ста­дії хребетних, причому старі форми продовжували жити та розвиватися пліч-о-пліч із новими. Ось чому поряд із формами юрського періоду тут уживаються і сучасний тапір (тварина з дуже поважним родоводом), і великий олень, і мурахоїд. Наразі все ясно. Але ви спитаєте: а люди­номавпи, а індіанці? Як наукова думка має поставитися до їхнього перебування на плато? На мою думку, пояснення може бути лише одне: вони проникли сюди ззов­ні. Дуже можливо, що якісь людиноподібні мавпи, що існували в Південній Америці, перебралися в ці місця ще в доісторичні часи і в результаті своєї еволюції да­ли той вид людиномавп, окремі представники якого, — тут Челленджер поглянув на мене впритул, — мають таку знач­ну та поважну зовнішність, що за наявності розуму могли б прикрасити собою навіть людську расу. Що ж стосується індіанців, то це плем’я іммігрувало сю­ди з рівнини в пізніші часи під впливом голоду або переслідувань ворогів. Зіткнувшись тут із небаченими досі супротивниками, вони сховалися в печерах, про які розповідав наш юний приятель. Однак їм, без сумніву, доводилося боротися не на життя, а на смерть із дикою зві­риною, зокрема з мавпами, які не забажали миритися з вторгненням людини і вели з ним нещадну війну, пускаючи в дію всі свої хитрощі, а в цьому вони можуть посперечатися з будь-якими, навіть більшими істотами. Ось чим пояснюється, як мені здається, нечисленність інді­анського пле­мені. Отже, джентльмени, що ви на це скажете? Правиль­но я розгадав цю загадку, чи у вас є якісь заперечення по суті?

Але професорові Саммерлі було не до суперечок, і він лише відчайдушно захитав головою на знак протесту. Лорд Джон почухав свою лисіючу маківку та відмовився прийняти виклик Челленджера, мотивуючи це тим, що він борець іншої ваги й іншої категорії. Я ж залишився вірним собі і перевів розмову в прозаїчніше і діловитіше русло, оголосивши, що один із індіанців кудись подівся.

— Він пішов, — поінформував лорд Рокстон. — Ми да­ли йому бляшанку з-під консервів і відправили за водою.

— У старий табір? — уточнив я.

— Ні, до струмка. Це неподалік, он за тими деревами. Якихось сто ярдів. Але цей друзяка, мабуть, не поспішає.

— Піду подивлюся, що він там робить, — заявив я, прихопив гвинтівку і пішов до лісу, надавши друзям можливість готуватися до скупого сніданку.

Вам здасться необачним із мого боку, що я навіть на такий короткий термін зважився покинути наш надійний притулок у кущах, але ж мавпяче місто було далеко, а вороги втратили наш слід, крім цього, я мав при собі гвинтівку. Але, як виявилося пізніше, я недооцінював підступність і силу людиномавп.

Струмок дзюрчав десь зовсім близько, хоча густі зарості дерев і кущів приховували його від мене. Я вже до­статньо далеко відійшов від товаришів, аж раптом мені в вічі впало щось червоне. На мій жах, це виявився труп посланого за водою індіанця. Нещасний лежав скорчившись, і шия його була настільки неприродно викручена, що ніби він дивився вгору через плече. Я зойкнув, по­переджаючи друзів про небезпеку, підбіг до індіанця та нагнувся над ним... Імовірно, мій янгол-охоронець був десь зовсім близько цієї миті, бо інстинкт, а може, й шелест листя змусили мене зиркнути вгору. З густого зе­леного листя, що нависло над моєю головою, до мене по­вільно тягнулися дві довгі дужі руки, вкриті рудим волоссям. Ще секунда — і жадібні пальці зімкнулися б навколо моєї шиї. Я відскочив назад, але ці руки виявилися ще спритнішими. Правда, стрибок врятував мене від мерт­вої хватки, але одна лапа вчепилася в мою потилицю, ін­ша — в обличчя, а потім, коли я затулив горло долонями, і в пальці.

Я відчув, що відриваюся від землі, що голову мою загинають назад із непереборною силою... Здавалося, ще мить, і шийні хребці не витримають. Мозок починав затуманюватися, але я не відпускав цієї страшної руки і нарешті відірвав її від підборіддя. Наді мною схилилася страшна морда з холодними світло-блакитними очима, безжальний погляд яких сковував мене, як гіпноз. Боротися не залишилося сил. Як тільки чудовисько відчуло, що я слабну, в його величезній пащеці блиснули два білих ікла, і воно ще завзятіше стиснуло лапу, все більше закидаючи мені голову. У мене перед очима попливли каламутні кола, у вухах задзвеніли срібні дзвіночки. Десь удалині почувся постріл, я вдарився об землю, майже не відчувши при цьому болю, і втратив свідомість.

Прокинувшись, я побачив, що лежу на траві в нашому прихистку серед кущів. Хтось уже встиг збігати до струмка, і лорд Джон змочував мені голову водою, а Челлен­джер і Саммерлі дбайливо підтримували мене з двох бо­ків. Побачивши перед собою їхні стурбовані обличчя, я вперше збагнув, що наші професори не лише мужі науки, але й люди, здатні на звичайні людські почуття. Жодних тілесних ушкоджень я не зазнав. Мабуть, мій непритомний стан був викликаний лише сильним враженням, бо за півгодини я вже остаточно очуняв, якщо не брати до уваги болю в потилиці та шиї.

— Ну, мій любий, цього разу ви були на волосок від смерті, — мовив лорд Джон. — Коли я кинувся на ваш зойк і побачив, що цей звір відкручує вам голову і ви вже здійняли всі чотири лапки догори, у мене насамперед промайнула думка: маємо нові втрати! Я навіть не влучив похапцем, але все ж мавпа покинула вас і відразу ж втекла. Ех, дідько! Дали б мені сюди п’ятдесят вояків із рушницями, ми б жваво навели тут лад — і сліду б не залишили б від цієї погані.

Тепер усім було ясно, що людиномавпи якимось чином дізналися про наш притулок і не спускають із нього очей. Удень їх можна було не боятися, але що буде вночі? Вони обов’язково нападуть. Отже, треба йти, і чим швидше, тим краще. З трьох боків нас оточували лісові хащі, де на кожному кроці можна було напоротися на засідку, але з четвертого починався пологий схил, що спускався до центрального озера, і там ріс низький чагарник із рідкісними деревами, що перемежовувався подекуди відкритими галявинами. З цього схилу я йшов сам один тієї ночі, він провадив прямо до печер індіанців. Отже, сюди нам і треба було прямувати. Єдине, про що ми шкодували, — це про наш табір, і не стільки через покинуті там припаси, скільки через негра Замбо, єдиного зв’язку між зовнішнім світом і нами. Втім гвинтівки, ми мали із собою, нестачі в набоях також не відчувалося, тому якийсь час могли обійтися і цим, а далі, сподіваємося, з’явиться можливість повернутися на старе місце і знову встановити зв’язок із нашим негром. Замбо твердо обіцяв не кидати нас, і ми не сумнівалися, що він дотримає свого слова.

Після полудня наша партія рушила в дорогу. Попереду провідником ішов молодий вождь, котрий із обуренням відмовився нести якийсь вантаж. За ним, зваливши на спину все убоге майно експедиції, крокували двоє вцілілих індіанців. Наша четвірка з рушницями напереваги замикала ходу. Як тільки ми вийшли з чагарнику, мовчазні досі лісові хащі раптом наповнилася диким завиванням людиномавп, які чи то раділи, чи то зловтішалися з приводу нашого відходу. Озираючись назад, ми нічого не бачили, але це протяжне завивання ясно повідомляло, скільки ворогів ховалося за суцільною стіною зелені, що обступила нас з усіх боків. Однак гнатися за нами мавпи, мабуть, не хотіли, і, вийшовши на відкритий простір, ми зовсім перестали їх боятися.

Я йшов останнім і мимоволі всміхався, поглядаючи на своїх товаришів. Невже це блискучий лорд Джон Ро­кстон, котрий не так давно вражав мене в рожевій пишноті своїх апартаментів в «Олбені», застелених перськими килимами й обвішаних по стінах картинами? Невже це той самий професор, котрий так велично сидів за величезним письмовим столом в Енмор-парку? І, нарешті, куди подівся той суворий, манірний учений, котрий виступав на за­сіданні Зоологічного інституту? Та хіба у волоцюг, котрі зустрічаються на сільських дорогах Англії, буває такий жалюгідний, пригнічений вигляд! Ми провели на плато всього тиждень, але наш змінний одяг залишився внизу, а цей тиждень був не легкий, хоча саме мені не варто особливо скаржитися, адже я не потрапив до мавпячих лап тієї ночі. Залишившись без головних уборів, всі мої товариші пов’язали голови хустками; одяг висів на них клаптями, а шар бруду та неголена щетина змінили їх майже до невпізнання. Саммерлі та Челленджер помітно накульгували, я також ледве волочив ноги, ще не оговтавшись як слід від ранкового потрясіння, і ледве вертів шиєю, задерев’янілою після мертвої хватки мавпи. Авжеж, на нас сумно було дивитися, і мене анітрохи не дивувало, що наші супутники-індіанці іноді озиралися назад, зиркаючи на нас із подивом і навіть жахом.

Було далеко за полудень, коли ми вийшли з чагарників до берегів озера. Індіанці побачили його широку гладь і з радісними вигуками замахали руками, показуючи нам на воду. Картина була справді дивовижна. Прямо до того місця, де ми стояли, мчала ціла флотилія легких човнів. Вони були далеко, за кілька миль, але ця відстань так хутко скорочувалася, що небавом веслярі розгледіли, хто саме стоїть на березі. Оглушливі вигуки громовим гуркотом пролетіли над озером. Схопившись із місць, інді­анці замахали веслами та списами. Потім знову взялися гребти і в одну мить подолали відстань, що залишилася, витягли човни на пологий піщаний берег і з вітальними вигуками вклонилися молодому вождю. Після цього з на­товпу виступив літній індіанець із намистом і браслетом із великих блискучих скелець і в накинутій на плечі чудовій плямистій шкурі, що відливала бурштином. Він під­біг до хлопця, ніжно обійняв його, потім поглянув у наш бік, щось спитав і, підійшовши до нас, без якоїсь улесливості, з великою гідністю обійняв усіх нас по черзі. На одне його слово інші індіанці на знак поваги схилилися перед нами до землі. Мені особисто було неприємно від такої рабської покори, лорда Джона та Саммерлі вона, мабуть, також збентежила, зате Челленджер розцвів, як квітка, зігріта сонцем.

— Можливо, ці тубільці недалеко зайшли вперед у сво­єму розвитку, — сказав він, погладжуючи бороду й оглядаючи розпростерті перед нами тіла, — але декому з ос­вічених європейців варто було б повчитися у них, як поводитися в присутності вищих істот. Тільки подумайте, до чого безпомилковий інстинкт первісної людини!

Судячи з усього, індіанці виступили в бойовий похід, бо, крім довгих бамбукових списів із кістяними наконечниками, кожен із них мав при собі лук і стріли, кийок або кам’яну сокиру на поясі. Похмурі, злісні погляди, які во­ни кидали в бік лісу, з якого ми вийшли, і часте повторен­ня слова дода свідчили про те, що метою цього походу було або виручити сина старого вождя (ми здогадалися про їхню спорідненість), або помститися за його смерть. Тепер вони всі розсілися навприсядки в коло і тримали військову раду, а ми розмістилися віддалік на базальто­вій брилі та стали спостерігати за тим, що відбувається. Першими промовляли воїни, а потім до свого племені з гарячими словами звернувся і наш юний приятель. Мова його супроводжувалася такою красномовною мімікою та жестикуляцією, що ми збагнули її всю, наче й самі її розуміли.

— Чи варто повертатися зараз додому? — казав він. — Рано чи пізно маємо піти на це. Наших братів убили. Що з того, що я залишився живий і неушкоджений, коли інші загинули? Хто з вас може бути певний за своє життя? Зараз ми всі разом, — промовця вказав на нас. — Ці прибульці — наші друзі. Вони великі воїни і так само, як і ми, ненавидять мавп. Їм коряться громи та блискавки, — тут він підняв руку до неба. — Чи коли-небудь випаде інша така нагода? Ходімо ж уперед і або помремо, або завоюємо собі спокійне життя, і тоді нам не соромно буде повернутися до наших жінок.

Маленькі червоношкірі воїни жадібно слухали свого вождя, а коли він скінчив, вибухнули захопленими вигуками, й усі як один здійняли списи в повітря. Його батько спитав нас про щось, вказуючи в бік лісу. Лорд Джон знаком запропонував йому почекати та звернувся до нас.

— Ну, вирішуйте кожен сам за себе, — сказав він. — Я особисто не проти звести порахунки з цими мавпами, й якщо справа скінчиться тим, що їх доведеться винищити, то ця земля лише покращає після такої операції. Я піду з нашими новими друзями і не залишу їх до переможного кінця. А ви що скажете, юначе?

— Звісно, я з вами!

— А ви, Челленджере?

— Можете розраховувати на мою допомогу.

— А ви, Саммерлі?

— Ми все далі і далі відхиляємося від мети нашої експедиції, лорде Джон. Запевняю вас, я зовсім не для того покинув професорську кафедру в Лондоні, щоб очолювати навалу червоношкірих на колонію людиноподібних мавп.

— Авжеж, справді, як ми низько впали! — з посмішкою сказав лорд Джон. — Але нічого не вдієш, так уже сталося. Ну, чекаємо вашої відповіді.

— Це вельми сумнівна затія, — не здавався Саммерлі, — але якщо ви всі йдете, мені не залишається нічого іншого, як податися за вами.

Перейти на стр:
Шрифт:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code

Новые книги

Смотреть все
Палач 2. В поисках выхода.
Палач 2. В поисках выхода.
[Боевик / Современная проза / Приключения / Фантастика]
Маугли в родном городе. После всего, что произошло, ему приходится делать вид, что он обычный человек. Можно воспользоваться ситуацией и найти время для планирования и подготовки ответных действий,
0
Дьявол пишет в полночь. Чему плохие руководители могут научить хороших лидеров
Дьявол пишет в полночь. Чему плохие руководители могут научить хороших лидеров
[Деловая литература: прочее / Поиск работы, карьера / Бизнес / Психология]
Автор этой книги – Мита Маллик – обнаружила интересную вещь: большинство руководителей даже не догадываются, что некоторые, как им кажется, безобидные привычки превращают жизнь сотрудников в
0
Спасая Защитников
Спасая Защитников
[Ужасы / Любовные романы / Современные любовные романы / Любовное фэнтези]
Его работа заключалась в том, чтобы оберегать её. Теперь он хочет, чтобы она принадлежала ему. Чарли переехала в «Лодж», чтобы сбежать от демонов собственного прошлого. И по большей части ей
0
Лисица за маской Кошки
Лисица за маской Кошки
[Проза / Современная проза / Приключения]
Я Ан Со Хи, мне двадцать четыре года, я студентка университета иностранных языков и дочь заместителя министра иностранных дел Корейской Народно - Демократической Республики. Нет. Я не она. Я лисица,
0
Брак по расчету, или Проклятие на ведьмовскую голову!
Брак по расчету, или Проклятие на ведьмовскую голову!
[Секс и семейная психология / Любовное фэнтези / Современная проза / Фэнтези]
"Брак по расчету, или Проклятие на ведьмовскую голову!" – повесть Елены Лисавчук, входит в цикл "Ведьмы Лимерии", жанр любовное фэнтези, романтическое фэнтези. Когда родная прабабушка проклинает
0
Герцог и попаданка
Герцог и попаданка
[Исторические любовные романы / Историческая проза / Роман / Попаданцы]
Алиса второй год училась на юридическом и мечтала стать адвокатом, а не учить маленьких девочек в викторианской Англии французским глаголам. Да и французского она совсем не знает! Ни слова! Однако,
0
Петербургский врач 1-10
Петербургский врач 1-10
[Детективы / Триллер / Проза / Историческая проза]
Вадим — хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
0
Дракон на всю голову
Дракон на всю голову
[Ужасы / Современная проза / Фэнтези]
Я - обычная попаданка, как и многие на нашей улице. Скучная жизнь резко изменилась, когда на меня в буквальном смысле свалился неизвестный мужчина. Я его спасла от смерти, а он вместо благодарности
0
Маркиза Светлой Пустоши
Маркиза Светлой Пустоши
[Проза / Современная проза / Фэнтези / Попаданцы]
По воле богов я, землянка, очутилась в магическом мире. Старая дева, я занялась обустройством подаренного мне поместья. дел по горло. Надо и с урожаем разобраться. И усадьбу отремонтировать. И...
0
Маршал в чужом мундире 2. Северный театр
Маршал в чужом мундире 2. Северный театр
[Военное дело, спецслужбы / Современная проза / Приключения / Морские приключения]
Создано с помощью нейросети. *** Он год строил неприступный рубеж — и враг просто ударил в другом месте. Север горит, парадный флот погиб, двести вымпелов идут по империи. У Нахимова —
0
Таверна «Сломанное крыло» или подавальщица из другого мира
Таверна «Сломанное крыло» или подавальщица из другого мира
[Современная проза / Приключения / Фэнтези / Попаданцы]
Бросил жених? Не взяли на работу мечты? Не унывай – черный колдун Феликс тебе поможет. Небыстро, небесплатно и очень больно… Ауч! Добро пожаловать в новый мир, Ксюша. Тут тебе и полуразвалившаяся
0
Бывшие. Ты всё ещё моя жена
Бывшие. Ты всё ещё моя жена
[Секс и семейная психология / Современные любовные романы / Проза]
— Это же не пожар. Поговорим утром. Именно так муж ответил, когда я прислала ему его же фотографии с другой женщиной. А через несколько часов мне подтвердили: он улетел вместе с ней. В тот день я
0

Самые популярные книги

Хорошая, плохая, грешная 3
Хорошая, плохая, грешная 3
[Попаданцы]
У Эвирейл Миардо нет ни единой свободной минутки на грусть и рефлексию! Да и когда? Столько дел, столько дел! Шахту выкопай, лавку открой, артефакты создай, эльфа за попу укуси... Ничего не
12
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
13
Те, кто приходит в тишине
Те, кто приходит в тишине
[Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат / Боевая фантастика]
Редкий бой бывает похож на предыдущий. Мы учимся. На своих и на чужих ошибках. Стараемся расти над собой. Противник – тоже. Он анализирует наши ошибки, учитывает остроумные решения. То есть
10
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
8
Петербургский врач 11
Петербургский врач 11
[Военное дело, спецслужбы / Медицина / Проза / Современная проза]
Вадим – хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
7
Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Второй шанс для Лекаря. Том 8
Второй шанс для Лекаря. Том 8
[Альтернативная история / Попаданцы / Исторические приключения / Самиздат]
Аннотация с первого тома: Умереть после спасения чужой жизни — не самый плохой финал для врача. Всю свою жизнь я посвятил медицине. Последняя операция стала для меня одновременно победой и
5
Имперец. Ранг 4. Воевода
Имперец. Ранг 4. Воевода
[Боевая фантастика / Боевое фэнтези]
Спасение цесаревича от пули принесло Александру титул, должность личного телохранителя и редкую магию стихий. Теперь он – правая рука наследника престола и командир его личного отряда особого
6
Измена. Я тебя (не) любил
Измена. Я тебя (не) любил
[Современные любовные романы]
— Как тебе… — слышу прерывистый голос подруги, — мой подарок в честь твоего дня рождения?По меньшей мере иду я в верном направлении. Но вот предчувствие не из лучших. Голос Светы перемешивается со
6
Наследник $$$ уровня Х
Наследник $$$ уровня Х
[Попаданцы / Книги про волшебников / Городское фэнтези / Самиздат]
Надо судить человека, прежде чем полюбил его, ибо, полюбив, уже не судят.
4
Тени сумрака
Тени сумрака
[Альтернативная история / Попаданцы / Боевая фантастика / Самиздат]
Один известный драматург сказал: вся жизнь – театр. А у Егора вся жизнь сплошное приключение. Вроде и не собирался ни с кем воевать, даже ссоры не искал, а неожиданно для себя вдруг нарвался на
4
Оружейникъ. 1866
Оружейникъ. 1866
[Попаданцы / Альтернативная история / Самиздат]
Умереть в шестьдесят шесть, заслонив собой молодого стажёра, — достойный финал для оружейника. Очнуться в теле семнадцатилетнего подручного на Тульском оружейном заводе в 1866 году — уже второй
4

Самые комментируемые

Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
[Любовная фантастика / Самиздат / Попаданцы]
Семь лет унижений, презрения и пустой постели. Герцог Дрейк Ашфорд объявил свою истинную жену бракованной и отправил в ссылку на Ольцег — умирать среди таких же «ненужных». Он думал, что сломал
22
Отбор невест, или Три орешка для темного
Отбор невест, или Три орешка для темного
[Любовная фантастика]
Каждая приличная драконица должна пройти отбор невест, иначе внукам у камина будет нечего рассказать. Так говорила моя маменька, а ей можно верить — за ее спиной аж четыре таких отбора! Так что я
14
Печать Забытой Эпохи
Печать Забытой Эпохи
[Любовная фантастика / Попаданцы]
— Скажи спасибо, что не оставил босой на улице, Верадель. Забирай свои проклятые северные руины и убирайся, — самодовольно бросил мне бывший муж, швырнув на стол бумаги о разводе. Он думал, что
25
Кодекс Магических Зверей XI
Кодекс Магических Зверей XI
[РеалРПГ (RealRPG) / Попаданцы / Городское фэнтези]
Десятки лет спасения жизней и смерть на полу собственной ветеринарной клиники. Только вместо небытия — пробуждение в теле юнца, чья лавка «целителя чудовищ» на грани полного развала. Вот только у
1
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
13
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
[Любовное фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников / Самиздат]
Кто-то попадает в имбовых персов: Избранных, Тёмных властелинов и прочих крутых ребят. А я попала в тело бездарной адептки магической академии. Как она сюда поступила-то, без грамма магии? Неважно,
13
Пулеметчик Федя
Пулеметчик Федя
[Альтернативная история / Юмористическая фантастика / Попаданцы / Самиздат]
Пулеметчик — это не звание, это диагноз. Тридцать пять лет, пулемёт «Печенег», рукавица прилипла к раскалённому кожуху — и здравствуйте: июнь сорок первого, чужие двадцать два года, чужие руки,
10
Диагноз
Диагноз
[Самиздат / Детективная фантастика / Городское фэнтези / Юмористическая фантастика]
Некромантия в нашем мире давно стала такой же частью жизни, как радио, кино, телефоны и аэропланы. Но разве могла я подумать, что однажды приду наниматься на службу к лучшему некроманту столицы! Он —
18
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
[Детективы / Триллер / Любовное фэнтези / Фэнтези]
Приказ ясен: отравить Дерека вель Гранна. Последствия – костёр и пепел. Белладонна уже прошла этот круг, сгорела и получила второй шанс. Теперь она знает, что приказ – лишь верхушка заговора, в
4
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
8
Железный характер Кристианы Морли
Железный характер Кристианы Морли
[Любовная фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Удар копытом лошади рушит блестящие перспективы дебютантки. По мнению общества, хромота испортила не только плавную поступь девицы, но и характер! Это ж надо умудриться — вместо монастыря или
38

Прямо сейчас читают

Выжить в битве за Ржев. Том 11
Выжить в битве за Ржев. Том 11
[Военное дело, спецслужбы / Проза / Историческая проза / Попаданцы]
Вскоре на Ржевско-Вяземском выступе должна начаться операция «Ганновер», потом будет взятие немцами Севастополя, прорыв к Сталинграду и на Кавказ. Но, все эти события случились в том будущем, из
0
Отпечатки
Отпечатки
[Триллер]
В тихом городке Заречном происходит серия жестоких убийств — жертвами становятся женщины и дети. На местах преступлений убийца оставляет ритуальные композиции, из‑за чего дело становится особенно
0
Сын своей матери. История идеальной семьи, в которой вырос психопат-насильник
Сын своей матери. История идеальной семьи, в которой вырос психопат-насильник
[Биографии и Мемуары / Триллер]
«История, после которой я решил стать автором документальных романов». – Грегг Олсен, автор книги «Не говори никому» Как в благополучной семье формируется насильник – и почему это долго остается
0
Великолепие смерти
Великолепие смерти
[Любовная фантастика]
«Незримая жизнь Адди Ларю» соединяется с «Кровавое приданое» в этой лирической, размывающей жанровые границы готической фэнтези-истории о девушке, проклятой бессмертием, — и сделке, которую она
0
Первый пар Нового года
Первый пар Нового года
[Современные любовные романы / Эротика, Секс / Короткие любовные романы]
Марк Зверев, хозяин империи роскошного банного текстиля, ценит порядок выше всего. Служебные романы — строжайшее табу. Но когда на кону оказывается контракт мечты, а для сделки требуется
0
Родовое гнездо
Родовое гнездо
[Попаданцы / Боевая фантастика / Альтернативная история]
Жизнь штука сложная. Хоть и знал он об этом, но всё равно каждый раз, сталкиваясь с тем, что эта мудрость претворяется в жизнь, Беломиру приходится зажимать все чувства в кулак и делать то, что
6
Развод в 45. Мой бывший - дракон?
Развод в 45. Мой бывший - дракон?
[Любовная фантастика / Попаданцы]
Муж выкинул меня, как ненужную вещь. Променял на молодую девицу. Но в другом мире я оказалась молодой, красивой наследницей древнего королевского рода. Что?! Он тоже оказался здесь? Что ж, узурпатор,
0
Принцип исключения
Принцип исключения
[Современные любовные романы / Эротика, Секс / Самиздат]
Прошлое должно оставаться в прошлом с теми, кто его создал. Но что делать, если забыть о нём не получится? Прошлое не твоё, а преследующие тени вовлекают в опасную игру, правила которой тебе не
1
Нечисть. Лиходей. Книга 1
Нечисть. Лиходей. Книга 1
[Ужасы / Русское фэнтези]
Черные тучи беды подступают к родным землям. Один мир, да только виды на него у каждого свои: власти жаждут чернокнижники, богатств и земель требуют пришлые, правду ищут Ведающие, былой силой
0
Все чудовища Севера
Все чудовища Севера
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Рагнарёк наступил. Брат пошёл против брата, спаситель – против беззащитных ведомых, а господство над миром захватили чудища. Бессмертный конунг Скалль потерял силы и стал пленником в городе, который
1
Темный Лорд устал. Книга V
Темный Лорд устал. Книга V
[Книги про волшебников / Городское фэнтези / Юмористическое фэнтези]
Что страшнее Темного Лорда на троне? Только уставший Темный Лорд в отпуске. Сбежав от своей империи ради покоя, Кассиан получил новый мир, который не желает оставлять его в покое. Теперь каждому, кто
0
Блэкаут
Блэкаут
[Детективная фантастика / Триллер]
НЕЗАКОННОЕ ПОТРЕБЛЕНИЕ НАРКОТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ, ПСИХОТРОПНЫХ ВЕЩЕСТВ, ИХ АНАЛОГОВ ПРИЧИНЯЕТ ВРЕД ЗДОРОВЬЮ, ИХ НЕЗАКОННЫЙ ОБОРОТ ЗАПРЕЩЕН И ВЛЕЧЕТ УСТАНОВЛЕННУЮ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
0