Військово-історичні праці. Спомини: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Корпус — теж + етапна служба…

Армія — теж + 3 відділи — агентури, розвідки, мобвідділ.

Положення про дефензиву в Армії У.Н.Р

§ 1. Метою дефензиви являється; боротьба з військовою агентурною розвідкою — ворожих нам держав, яка проводиться як у нашому війську, так і на всьому нашому терені, боротьба зі всіма тими організаціями, які під тим чи иншим гаслом і прапором ведуть акцію на розклад армії.

§ 2. Ця боротьба в конечному своєму висновкові мусить привести до виявлення як окремих таємних агентів, так і шпигунських чи инших ворожих мети армії організацій та своєчасної ліквідації їх, щоби не дозволити їм чинити нам на шкоду.

§ 3. Окрім того, завданням дефензиви з’являється виявлення моральних настроїв вояцтва, населення та окремих чинників, які, в той чи инший спосіб, можуть спричинитися до успіху бойових операцій чи бойовій підготовки армії.

§ 4. Виконання завдань дефензиви, в першій мірі, полягає на обов’язку кожного з начальників військових об’єднань, які мусять через своїх підлеглих не допускати вступу таємних ворожих агентів до доручених їм відділів і перешкоджати таємній розвідці ворога.

§ 5. Про свої спостереження фактів, натяклих на шпигунську діяльність ворога, та побажання щодо необхідності ліквідації протиділання, тим чи иншим особам чи организаціям, начальники мусять подавати відомости таємно — до власних рук, по команді до відповідних штабів на розробку у відділи дефензиви, які маються при ціх штабах.

§ 6. До одержання вказівок від цих відділів дефензиви начальники військових об’єднань не мусять проводити ліквідації чи арештів підозрілих в шпигунстві чи в розкладаючих армію вчинках осіб та організацій, за винятком тих випадків, коли діяльність вищезгаданих осіб та организацій безпосередньо загроджує негайними шкідливими наслідками для бойових операцій чи порушенням нормального жиггя частини.

Тоді арешти мусять бути проведені на гарячому вчинкові, з негайним донесенням про це по команді і в копії до ближнього відділу дефензиви.

В таких випадках відповідальність покладається на начальників, які проводять арешт.

§ 7. Для виконання завдань, що вказані в § 1,2 та 3, а також для розробки і використання всіх відомостей, що будуть подаватися відповідними начальниками, призначаються спеціальні відділи та пункти дефензиви, які приділяються до військових об’єднань.

§ 8. Також діяльність ворожих агентів не обмежується лише військовими об’єднаннями, а органи їх (приміром, пошта, зборні пункти, територіальні резиденти тощо) можуть перебувати і поза військом, та дефензивні відділи і пункти приділяються і до командатур, ординуються в важні вузли чи значно заселені пункти, фортеції, а так само і в пункти, важність яких визначається військовими подіями чи військовими операціями.

§ 9. Всі відділи дефензиви, які поділяються по ступені їх значення на розряди (Додаток 1. Штати 2–3,4 та 5), об’єднуються в Головній армейській дефензиві при Генштабі (Додаток 1, штат 1), з’являючись підпорядкованими начальникові цієї дефензиви.

§ 10. В певних випадках не виключається об’єднання декількох відділів дефензиви під керуванням одного відділу дефензиви, який в такому разі іменується головним (для таких і таких відділів) відділом дефензиви.

§ 11. Окрім відділів дефензиви, в менше важних пунктах чи при дрібних військових відділах, але небезпечних щодо знаходження і діяльности в них ворожих агентів, засновуються дозорчи та контрольні пункти (Додаток 1, штати 7 та 8), які підпорядковуються начальникам відділів дефензиви чи Начальникові Головної армейської дефензиви.

§ 12. Головна А.Д., також як і кожний з відділів Д., складається з 3-х секцій та старшин для доручення (додаток 1-схеми).

І секція — загальна, призначається для ведення господарки відділу Д., біжучого листування, відає штатним персональним складом, складає кандидатські списки і з’являється екзекутивним органом по виконанню арештів та ліквідацій, які зараховуватиме відділ (розділ VIII).

ІІ секція — еведенційна, веде регістрацію всіх підозрілих осіб, опрацьовує всі матеріали, сводки, донесення і орієнтировки, складає плани ліквідації.

Виготовляє і видає через інши секції документи по дефензиві (Розділ VIII та V, VI).

ІІІ секція — організаційна, підготовлює всі зарядження і розпорядження по веденню праці підлеглими відділами та пунктами і керованню ними, відає всіма агентами і керує їх працею, здобуваючи дані, які потрібні для висвітлення та ліквдації ворожих агентів та організації (Розділ VIII).

Старшими для доручень призначаються для безпосередніх стосунків з підлеглими відділами та пунктами та для виконання тих чи инших доручень по висвітленні чи ліквідації.

§ 13. Пункти організовуються двох типів:

1 — Дозірчі (експозитури), які призначаються в пункти чи частини, де приділення відділу дефензиви було б занадто, а залишити їх без догляду, самостійно, несучого обов’язку відділу, не можна. Дозорчий пункт тому складається з начальника і з молодших старшин, з яких кожний повнить обов’язки одної з секцій дефензиви (Додаток 1, Штат 7 і схема).

2 — Контрольні (постерунки), які призначаються для догляду за певним шляхом чи регіоном або діяльністю осіб і організацій. Контрольний пункт тому складається з начальника — старшини або підстаршини і двох його помічників — підстаршин (Додаток 1, штат 8).

§ 14. Окрім праці штатного персонального складу відділів і пунктів, дефензива виконує свої зав[дання] через агентів, які мають бути таких типів:

1) Агенти-резиденти, які знаходяться в певних пунктах, частинах чи установах і ведуть догляд за певним регіоном чи організацією, виконуючи цілком таємно обов’язки контрольного пункта.

2) Агенти-конфіденти, яким доручається таємна збірка матеріалів по висвітленню тої чи иншої организації чи опреділенної особи.

3) Агенти-кореспонденти, які інформують — добровільно, даремно чи за платню, — про свої спостереження дефензивного змісту відділи чи окремих штатних рангів дефензиви.

4) Агенти допомогові, які допомагають в праці штатному співробітникові чи агентові в певній галузі.