Військово-історичні праці. Спомини: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Безумовно, що сама техніка проектування та змалювання воєнних мап буде мало чим одріжнятися від подібної техніки загальної картографії; одначе, певна спеціяльна освіта та головне знання методики Воєнного Теренознавства має бути властивостью воєнного картографа.

Коли в атлясі мап, якими ілюстровані курси загальної та економічної географії, ми знаходимо, окремі мапи, фізичні, політичні, природніх багацтв тощо, з яких кожна різко відзначає лише певні властивости країни, то ми мусимо або ж мати в подібних атлясах мапи воєнних властивостей її, або ж умістити цю групу мап до окремого збірника, доручивши опрацювання їх окремому фаховцеві.

Отже, уміння підкреслити в малі, бо кожна властивість має своє значіння, воєнно-важливе буде завданням воєнного картографа, а підготовка такого спеціяліста буде завданням Воєнної Картографії, як складової частини Воєнного Теренознавства.

Останньою дисципліною, яку, на нашу думку, треба конче включити до ціклю Воєнного Теренознавства є Воєнна Топографія.

ВОЄННА ТОПОГРАФІЯ ВЧИТЬ ШВИДКОЇ ПЕРЕДАЧИ НА ПАПЕРІ В ВИГЛЯДІ «КРОКІ», ПЛЯНУ ЧИ ПЕРСПЕКТИВИ БЕЗВІДНОСНИХ І ВІДНОСНИХ ВОЄННИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МІСЦЕВОСТИ ТА НАВИКАМ ШВИДКО ВИЗНАЧАТИ ЇЇ ВЛАСТИВОСТИ Й ОЦІНЮВАТИ ЇХ ІЗ ВОЄННОГО ПОГЛЯДУ ДО ВИРОБЛЕННЯ ШЛЯХІВ ІНСТИНКТОВНОГО НАВИКУ.

Безумовно, що при цьому Воєнна Топографія мусить користатися висновками та методами Воєнного Теренознавства, бо фактично вона є практичним у боєвій царині втіленням її висновків. Ми рішуче обстоюємо, що лише при влитті ідеї-думки до топографії вона не буде лише незрозумілою технікою, а мовою штріха та горізонталі, та перспективи, такою самою, якою є мова літер у книжці — фарб на малюнках і картинах.

Ми хочемо, щоб по прослуханні Воєнної Топографії для слухача ожила б місцевість, стала би не лише зрозумілою, а цілком «своєю».

Ми хочемо, щоб і начальники, будучи навіть і далеко від того місця, яке передано топографічно на папері, могли б відчути, як оцінює з погляду боєвої сітуації місцевість той, хто її переніс на папер.

Ми гадаємо, що доцільні воєнно-топографічні вправи дадуть у висліді те, що начальники всіх ступнів будуть легко бачити на місцевости ті прикмети, які так треба під воєнним поглядом відчувати, будуть бачити її воєнне значіння, її можливі впливи на успіх; але для осягнення всього цього треба правильних критеріїв та вихідних, що їх може дати лише Воєнне Теренознавство.

Звичайно, визначивши ось так обсяг та завдання Воєнного Теренознавства, ми могли б і не настоювати на конечній потребі утворення такої загальної методольогічної дисципліни, як Воєнне Теренознавство, можливо було би віднести всю ту дослідчу методольогічну частину Воєнного Теренознавства до початків Воєнної Географії, але тоді: по-перше, — могла б повстати небезпека, що ця методольогічна частина була б пристосована лише вузько до самої Воєнної Географії, а по-друге, не створено б системи і методу досліду для Воєнної Топографії, яка може бути дисципліною, приступною для викладу начальникам низчих, підстаршинських ступнів і без попереднього викладу Воєнної Географії, але неминуче мусить мати напрям, що відповідав би тим завданням, які ми визначили як завдання Воєнного Теренознавства.

Розвідка

Розвідка є збирання та опрацювання відомостей про всі зовнішні обставини, які можуть впливати на рішення начальника. Щоби зрозуміти тактику розвідки мусимо собі усвідомити на як простійшому прикладі порядок розвідки: раз людина хоче щось зробити, вона уявляє, що вона хоче знати для цього чину та до якого часу хоче вона ці відомості мати, а потім іде до цих чи інших людей чи місць й розглядає чи розпитує все потрібне й поглядає на годинника, щоби все успіти, потім оцінює чи не може щось перешкодити її наміру.

Це є розвідка пасивна чи тайна — уникаюча ворога.

Як що має той, що хоче щось довідатися, переконатися перед собою двері закриті — то спромігся їх відкрити — з максим часу без насилля, а у часи війни — щоб то розкрилося силою.

Коли хтось не хоче сказати нам потрібне, то йому ставлять запитання таке, щоби викликати ту відповідь, а у час війни таке запитання ставить, або з’явлення перед ворогом таких груп, які можуть або щось про ворога довідатися, або стати своєї чинностю небезпечні. Це примусить ворога почати перешкоджуючи чин, а тим відкрити свою присутність й силу чи навіть й наміри.

Це є розвідка активна чинна боєм.

Мети розвідки можуть бути таки ріжніпасивні: переконатися, що у певному районі немає ворожих об’єднань, що можуть загрозити небезпекою певної акції. Активні: знайти ворожі частини й відкрити їх наміри руху групировку, чи бодай назви районів, у яких вони знаходяться.

Яка би не була мета й методика розвідки, завжди той, що їх впорядковує, мусить дати напрям розвідки групам й впочати перетини, в які вони мусять осягнути ті чи інші рубежи, звідки чи коли мусять вони вислати тижневі донесення, які зазначають по числах, (що) вони осягли певних рубежів чи ще чинні у певний термін.

Вказати що сподіваються від розвідки й яка мусить бути й інтенсивною й згідно з тим оприділити міць розвідного об’єднання.

Розвідка може бути чи стратегічна, яка оприділювати мусить дані, які впливають на напрями масові комбінації, та регламенту на пересування масових резервів. Оперативна, що дає дані для відому бойових операцій й чинности на належних відомостях, й політична, що розказує про життя війська у районі вогню — і тільки передають це ж у… спостережень — районів див.

Склад булави (штабу) ріжного ступня опреділкхться функціями і їх широтою. Отже, вона буде, як ми вже вказали, для нота: чотовий — 1, спостерігачі — 2, зв’язковий (він же заступник чотового), посланців — 2; функції: І) розвідка й організівція (чужі й свої), 2) утримання зв’язку з сотенним й теж з своїми групами, передача наказів писемних, донесень писемних, учет й постачання набоїв, вимоги їх від сотні, заосмотрення…

Сотня: сотенний, зв'язковий, спостерігачі 2, сигналіст-радіотелеграфіст, посланці — 4, буланний — 1, складник — 1.

Курінь: курінний, заступник, сторіпина булави, оперативний старшина.

Полк: комаидар полка, заступник, бул(авпий) стар(шина)

Бул(авна) стар(шина). Старший булани. Господарська частина. Молодша етар(шина).

Оперативний старшина — учет й поповнення

Зв’язок. Розвідка. Техника наказів. Перевозка. Зв’язковий стан. Маршеві сотні.

Телефонна стадія. Радіостація. Кінні й моторизовані частини.

Бригада — теж без господарської частини + управа гарматних і тех(нічних) військ.

Дивізія — теж + господарська частина.