Ґольдштайн: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Один із трьох худих «коричневих сорочок» зробив крок уперед і знову вдарив єврея ногою. Старий охнув і зігнувся, хапаючи ротом повітря. Здавалося, що удар потрапив йому прямо в живіт. Другий вдарив його в підборіддя, і старий упав навзнак, а його капелюх впав на траву.

Ґольдштайн зійшов із гравійної доріжки на м’який газон, його кроків уже не було чутно. Чоловіки були настільки захоп­лені своєю жертвою, що навіть не помітили прибулого. Товстун порався зі своєю ширінькою.

— Дайте трохи місця, хлопці, я хочу помочитися.

Інші засміялися й відійшли вбік. Єврей, що лежав на землі, не ворухнувся, було чути лише його стогони. Товстун щойно витягнув свій член зі штанів, коли Ґольдштайн підвищив голос. Він був щасливий, що більше не потрібно бути обережним у виборі слів. Тепер вони могли отримати те, на що заслуговують!

— Ну ви й лайнові сорочки, — обізвався через галявину. — Хто насрав на вашу уніформу, що вона стала такою коричневою?

Усі четверо обернулися, тільки старий був зайнятий собою. Товстун з великим ротом тримав член в руці і тупо дивився в темряву. На їхніх обличчях можна було прочитати більше шоку, аніж здивування, але враз вони розслабилися.

— Не вірю власним вухам, — сказав червонопикий, все ще стоячи з розстебнутими штанями. — Чи хтось втомився від свого життя?

— Це той нещодавній балакун!

— Я думаю, що це іноземець, він не знає, з ким має справу, йому потрібен гарний урок.

— Я точно бачу, з ким маю справу: з боягузливими мамзерімами{53}, які учотирьох нападають на старого. І я навіть знаю, що в одного з них великий живіт і маленький член. Чи не так, червонопикий? Сховай свого малюка, перш ніж загубиш його у темряві!

Товстун засунув член назад у штани й несамовито возився з ґудзиками. Старий єврей знову підвівся, він стояв на колінах на галявині й, здавалося, міркував, блювати чи ні. Четвірка повністю звернула свою увагу на Авраама Ґольдштайна.

— А ти все ж таки єврей, чи не так? Те, як ти розмовляєш!

— Наплювати, хто він такий, Штефане, у будь-якому разі йому потрібно вкоротити язика.

— Так воно і є: любиш поплескати губами, зараз швидко отримаєш великі губи!

Троє чоловіків підійшли до нього, поки їхній ватажок усе ще залишався на задньому плані й намагався впоратися зі штанами, які він надто швидко намагався застібнути. Чоловік, якого товстий назвав Штефаном, стояв перед Ґольдштайном і дивився на нього.

— Ти зовсім не виглядаєш як єврей, — сказав він. — Я не знаю, навіщо тобі втручатися, все одно це була помилка.

Ґольдштайн жбурнув цигарку в траву.

— Фак ю{54}, — сказав він, засовуючи руки в кишені пальта.

— Ми в Німеччині, — сказав Штефан, — а в Німеччині розмовляють німецькою. Зараз ми вас цього навчимо.

Ґольдштайн пильно стежив за худим чоловіком і побачив, як той непомітно змахнув правою рукою. Перш ніж той встиг його вдарити, він врізався своїм чолом у ніс чоловіка. Штефан закотив очі й упав на землю, з його носа бризнула кров. Залишилося троє.

— Ну як? — запитав Ґольдштайн. — Це ви розумієте? Чи для цього вам теж потрібен перекладач?

До товстуна нарешті повернулася здатність розмовляти.

— Ми не просто розуміємо цю мову, ми нею розмовляємо, — сказав він. — Покажи йому, Ґерде!

Чоловік на ім’я Ґерд, мабуть, був тим, хто щойно одягнув кастет на свої пальці.

— Зі мною таке не пройде, мудаку, — сказав він, — ще й без попередження, так нападають тільки боягузи.

— Гаразд, цього разу із завчасним попередженням, — Ґольдштайн витягнув свій «Ремінгтон» з кишені пальта. — Ще один крок, і ти отримаєш дірку в своїй модній уніформі!

Ґерд зупинився на середині свого руху вперед і невпевнено втупився в ствол пістолета. Тоді він спробував відновити втрачену в собі впевненість, звертаючись до червонопикого.

— Поглянь на це, Ґюнтере, у нього є пістолет. Здається, у нас нічого подібного нема.

— На твоєму місці я б краще його прибрав, — сказав червонопикий Ґюнтер. — Якщо ти думаєш, що СА{55} буде ходити зовсім беззбройною у такому комуністичному кварталі, як цей, то ти помиляєшся.

— Мушу вас попередити. Якщо хтось із вас вирішить витягти з кишені щось, що хоч віддалено нагадує пістолет, у вас теж буде дірка в сорочці.