Трудом, нажитим вдень, і райським сном вночі.
Тоді і в античів богами будуть люди,
На зміну ставши тим, що світ створили й час,
Земне життя для них веселощами буде…
Далекі античі, хай знак живе про вас!
* * *
…Останню пробива опоку,
Де в коло кілька скель зійшлось,
І то мілка, а то глибока
В Дніпра обійми лине Рось.
Старі перекази живуть ще,
Що Ант-Енет колись тут сів…
Ріка була стрімкіша й вужча,
І на пророслій ген косі
Поставив рід його з обіду
Свій коловрот[45] і курені…
Давно нема від них і сліду,
Та невдалік, на стороні,
Обік русла, над самим спадом
Тепер є верва — Кола дар!
Благословив місцину Радим,
А нині старшить тут Одар.
Роди численні розійшлися
Вподовж Росі й довкруж — гей-гей!
Народу — наче в лісі листя,
Бо ж корінь — праотець Еней…
З коліна Радима аж сім їх
В Пороссі[46] склали черені[47],
Та ладу кращого у сім'ях
Не мав ніхто в цій стороні.
[45] Коловрот Огороджене кругле обійстя (в угоду Колу сонця).
[46] Поросся Оселки і луки на берегах Росі.
[47] Черінь Святе домашнє вогнище, жар у якому підтримувався господинею постійно.