Пошле свої пісні з вощаг[39], ріжків і струн,
І гоголь з черняддю проворкотять в осоках,
Скують зозулі вік, наврочить гамаюн[40];
Тендітні вітерці — Стрибогові невгави —
Вервечки мавок[41] як цілують на льоту,
А в балці Велес рве на чуб трави-купави
І яшний вус на сон кладе у лободу.
Йде Дівечора з хащ на чистоводдя миться —
Вона ж царює тут, глядить в озерний чар,
І роси в коси їй впліта лебідка-птиця,
І зорі їй скида Купало-лебідь[42] з хмар…
Та тричі когут десь світанок проголосить
І вгорне ранок Схід в заграви з полуниць,
І Сонцю-Колу в честь боги запалять роси
По путах-килимах мережками зірниць;
Знов побреде в поля отара незлічима,
Тарпанів[43] табуни шугнуть у глиб степів,
І Велес цілий день пастушими очима
В дупло продивиться із вічевих стовпів[44]…
А люд у праці дня, в борні, в знемозі й горі
Долатиме стихій завади на путях:
Від ранку й допізна — у полі та в оборі
Одвічний скарб надій несе він крізь життя.
Богам же інший пай приречено одвіку —
Вони на спочин десь приляжуть у вівси,
І Коло-бог лише — те Око без повіки —
До вечора як слід глядітиме за всим.
Та пропливуть часи, свята прамати-Лада
Дасть людям розум свій — до всіх надбань ключі,
І стане їм земля бездонним скарбом-кладом,
[39] Вощага Музичний інструмент, пізніше торбан-кобза, спершу мала струни із жил і волосу з кінського хвоста.
[40] Гамаюн і Чернядь Наводні співучі птахи-вісники.
[41] Мавки Спільна назва берегинь, лугинь, боровинь-ліснянок, міфічних духівниць лук і лісів.
[42] Купало, Купала-Марена Паралелі богів чоловічої і жіночої статі, боги очищення людського тіла водою і вогнем.
[43] Тарпани Дикі степові коні, масово поширені в ареалі Подніпров'я.
[44] Вічеві стовпи-дуби Святі обовванені місця, де проводились ради-віча.