Анти: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Що в Коло втілився, щоб воювать пітьму…

Та аси-яси[32] мчать із Асії просторів,

Дедалі все частіш наскакують на край,

Але не гнеться Ант, не нарікає в горі,—

Гуртує друзів, щоб нахідців — у вирай[33]!

Для Асії і для Європи — “крайні”,

“Передні, “перші” — так тлумачить антів грець…

Лелеки — журавлі — пеласги — укри-вкрани[34] —

О, скільки вплів імен народ у свій вінець!

А нині у роду — і Сівер, і Дерева[35],

Венеди й Луги — теж коліно то одне,

І Тивер, і Улич[36] — усі ж бо однокреви,

Тож купно антський рід захожі орди тне.

Ще ж вічна боротьба з лихим, жорстоким Ромом —

Кровицею скропля свій край енет-венід!

Був скитом[37], наскитавсь тим світовим огромом,

Віднині він не скит — землі руслянській щит!

Дали колись боги у спадок Ладі й Діду

Поля, луги, ліси і ріки, повні знад,—

Нащадок Ладин — Ант за тиждень не об'їде

І тричі по три дні не вернеться назад.

Чарівних ріль пашня стягами край переже,

Донебний шлях, як пас, в'юниться поміж них,

Зв'язала русел-рік плинка жива мережа

Цей край життям одним і помислом одним!..

Нехай лиш Місяць-бог чарівний промінь виллє

На вікон-піхурів[38] блискітливість легку,

Русалі-Дани вже, в вінках із квітів-билля,

До третіх аж півнів кружляють у танку.

Ярило від джерел, ярів і гір високих

[32] Аси-яси-асійці Південно-східні народи, сусіди антів. Каяла Ріка, що розмежовувала землі антів і ясів-асійців.

[33] Вирай-вирій-ірій Далекий казковий теплом південь.

[34] Лелеки-журавлі-пелазги-укри-вкрани Різноназви народів Подніпря.

[35] Сівер і дерева Північні дружні сусіди антів. Венети - західні. Луги – східні.

[36] Тивер, уборт і улич Побузькі і подністровські племена, союзники антів.

[37] Скит Тимчасове помешкання, курінь, звідси – скитання.

[38] Вікна-піхурі Дослюдові і досклові шибки.