Заспів
О Велесе[1]-співцю! Як заспівку я витчу,
З Дажбожих[2] променів як в'язь сплету живу,
Уявам дам гадки, що човникові нитку,
В основу як пущу перетинком канву?
І як складу слова у плетива казкові,
Події як нав'ю на осяйні мотки,
Щоб намистинами діла цвіли в разкові,
Щоб ними тішились нащадки залюбки;
Щоб світ упоясавсь рай-дивом семицвітним,
Стежками часу він укарбувавсь по ній,
Пригоди розцвіли в її галуззі квітнем
І видивами щоб прослались пасма дій?..
Стрибоже[3], сил даруй тій заспівці стать вітром,
Орлом грозу розбить у Сваржа[4] на чолі,
Через яри століть пробратись лисом хитрим,
Скропить росою шир всій Хорсовій[5] землі;
Крізь темні хащі літ промчати пардом скорим,
По дну Віків глухих бог-Мороком[6] пройти,
Стать віщим дубом в прю навстріч колядним хорам,
Рясним дощем нічним обмить первосвіти!..
Перуне[7], ліс часів дай рогом розбудити,
Подій степи старі стрілою облетіть,
У далину віків пройти гостинцем битим,
Ключем джерел заграть із глибини століть,
Щоб громом прогула весни ключінь стокрила,
Добувши кременем у Хорса блискавиць,
Щоб з райдужних мостів звелась краса Ярила[8],
Жлю, Карну й Злибіду[9] навік поклавши ниць.
Орлу судилася пташиних зграй покора,
[1] Велес-Волос Бог худоби, пастухів, співців, музик. Його дружина – Дана.
[2] Дажбог-Дажба Бог сонця в значної частини подніпрянських родів.
[3] Стрибог Бог вітрів, морехідців і погоди.
[4] Сварж-Сварожич Бог неба, хмар, вогнищ, жару, ковалів.
[5] Хорс Бог сонця, що мав своє капище на Хорсичі-Хортиці.
[6] Морок Бог підземного царства і померлих.
[7] Перун Спершу бог грому і блискавки, а пізніше – війни і воїнів.
[8] Ярило Бог весни, струмків, опок, тепла, всього юного і молодого.
[9] Жля, Карна, Злибіда, Мара-Маревиця Злі духи, що насилають невдачі. (Жля – ще й жалоба.) Злидні-потерчата Діти Злибіди, провісники нещасть.