Анти: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Всівалася життям, цвіла земля-палата,

Брели часи по ній (їх міряв день-рушник);

Русалю й Чура[19] — двох — знайшла у лісі Лада,

В калині мила їх в ніч на святий семик.

Родився Лель-Полель[20], а потім Предка й Живу[21]

В хмільну Купальну ніч внесла в курінь вона…

Отак той перший рід засіяв людства ниву,

Яку часи вели стежками літ до нас…

Від Предка отоді, либонь, пішли всі люди,

З них перший був Еней[22], інакше — Ант-Енет!

Чурило й Род усіх їх берегли від злуди —

За жертви, за святих вогнів урочий злет…

Як незлічимо рід розмноживсь Предка й Чура,

Взяв Морок їхній дух із тризняних[23] багать;

Забрали їх боги до світлого лазуру —

Володарям ясним у всьому помагать…

Енетам-антам, щоб не билися за владу,

Старшинство шанувать звеліли всім згори,

Нехай же всі роди, що досі йшли від Лади,

Хай вічно йдуть вони від Предка й Прачури[24]!

Послали для весни Ярила й Мокіш[25] з неба,

Свій час, і вид, і знак земним порам дали,

Навчили з ялівцем в требницях[26] править треби,

Сильця і в'язь кріпить, тесать соху, коли,

Збирати в дуплах мед і засівати поле,

Пускать метку петлю чи стріли звірю вслід,

Вести святий обряд Русалі й Сонцю-Колу,

Варить п'янкий напій для тризн із роду в рід.

А вже як звір і птах став звично їм кориться,

Впряглись буй-тур і кінь в соху — рогатий сук,

[19] Чура-Чурило Бог домашнього вогню, святого капища, черіні.

[20] Лель-Полель, Леля Дуалістичні боги кохання, злюбу-шлюбу, натхнення, статі.

[21] Предко й Жива Першолюди, син і донька Лади, потім боги.

[22] Еней Прапращур Ант-Енет-Венід-Венет.

[23] Тризни-радуниці Поминки спалених померлих, іменинні дні.

[24] Прачура-Пращур Предок, що став богом чи шанувався на його рівні в поминках.

[25] Мокіш-Мокош-Макош Богиня плодючості і цноти, дружина бога Керноса.

[26] Требниці Відправи. Требища Ритуальні місця й споруди. Треба Священна відправа-молебінь на честь свята.