Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Куди це ви йдете? — гримнув Бьом на всю кімнату.

— Ну, я думав... — почав детектив, здригнувшись.

— Нема чого думати. Виконуйте свою роботу.

— Так.

Ґреф зіщулився і повернувся до карти, на якій вони з Ланґе окреслювали за допомогою циркуля різні ділянки і по-різному їх заштриховували. Рат впізнав на карті Ґрюневальд. Фосс не помилилася: вони, очевидно, шукали Кремпіна на південному заході. І це означало, що вони його досі не знайшли.

— Чи маєте щось іще, комісаре? — запитав Бьом. — Чи ви вже все сказали?

— Я прошу пробачення за те, що хибно висловлювався в розмові з репортером, що створило враження, буцімто я, пане старший комісар...

— Ви німецькою мовою говорите? Будуйте речення так, щоб можна було зрозуміти, що й до чого.

Бьом уперше подивився на нього. Рат спробував відгадати з виразу обличчя, в якому він гуморі, однак за великими вусами не розібрати було. Чи поступився б він? Може, таки поверне його до слідчої групи?

— Що там зі справою Весселя? Ваш власний рапорт уже готовий? Про події на похороні?

Бьом знав відповідь! Ґреф, звісно, його не виказав, але Бульдог, мабуть, якось сам рознюхав.

— Звіт про похорон Весселя підготує детектив Ґреф. Я довірив йому це завдання і...

— Отже, ви нехтуєте моїми наказами.

— В жодному разі! Я в жоден спосіб не ігнорував ваш наказ, пане старший комісаре, натомість довірив виконати його детективові Ґрефу.

— Пане Рате, якщо ви хочете коли-небудь стати повноправним членом цього департаменту, ви не повинні ухилятися від роботи, — сказав Бьом.

Ратові просились на язик слова протесту, але інтуїція підказувала йому, що безпечніше буде промовчати.

— Тоді ви маєте виконувати дані вам доручення, — продовжував Бьом, — і виконувати їх особисто. І ви також маєте дбати про те, що ваші співробітники і начальство завжди мали той обсяг інформації, що маєте і ви. І преса.

Рат проковтнув образу. Бульдог не робив жодного кроку в бік примирення. Він лише скористався з нагоди принизити Рата, навмисне не помітив протягнутої йому руки примирення.

— Ви мене зрозуміли?

— Так, пане старший комісаре! Єдине тільки... у справі Вінтер...

— Подбайте про справу Весселя. Не моя вина, що ви зневажили похороном. Детектив Ґреф наразі не зможе написати звіт, тож вам доведеться зачекати.

Рат гарячково міркував, чи не варто йому щось сказати про справу Зими. Бульдог не міг просто так його відставити! Комісар Ґереон Рат тримав у своїх руках усі ниточки цієї справи! Він не міг отак зненацька до цієї справи охолонути!

— Чого ви стоїте? — буркнув Бьом. — Я думав, ви мене зрозуміли?

— Так, пане старший комісаре.

— То годі стояти тут стовбичити. Ідіть і перестаньте гальмувати роботу відділу.

Оце й усе. Бьом повернувся до вивчення своїх паперів, залишивши Рата в становищі покараного школяра. Ґреф і Ланґе делікатно зосередилися на карті Ґрюневальда. Рат міг би гнівно грюкнути дверима, але він контролював себе. Найкращим способом протистояти приниженню було просто ігнорувати його.

— Я гадаю, це теж наказ, пане старший комісаре, — мовив він спокійно і вийшов із кабінету.

Вона заснула.

Як тихо вона лежить і як гарно, думає він, ідучи на кухню з келихами — її напівпорожнім і своїм майже повним. Він не надто вправний у цих речах, коли в Альберта вільний вечір. Він виливає вміст обох склянок у мийку, споліскує їх водою і протирає сухим кухонним рушником. І аж тоді ставить їх поруч з іншими брудними склянками.

Коли він повертається, вона лежить там, як лежала. Він перевіряє її пульс, рахує його. Вона випила трохи замало, і якщо він нічого не зробить, за кілька хвилин вона прокинеться. Але він очікував саме такої ситуації, він уже підготував шприц, щоб, не гаючись, узятися до справи. Вона не реагує, коли голка протикає шкіру — і це є сприятливим знаком.