Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Ґеннат підвищив голос ледь на один тон, але Рат зрозумів, що краще не ризикувати надмірною зухвалістю.

— Оце ваш погляд на колегіальність, ваш погляд взагалі на роботу в поліції, — Ґеннат нахилився вперед і дивився Рату в очі. — Поліційний апарат — це складний організм, пане Рате, організм, у якому численні і відмінні між собою елементи працюють разом і утворюють одне велике ціле. Дуже ефективний організм, як на те. Саме тому в нас є певна ієрархія, саме тому ви маєте робити те, що вам наказано. Найкраще, коли ви налагоджуєте дружні й шанобливі стосунки як із начальством, так із підлеглими. Довільності, заздрості та суперництву немає місця в моєму відділі, ви це розумієте?

Рат кивнув.

— Я добре усвідомлюю, наскільки важливі ці речі, пане раднику. Я знаю також, що в останні кілька днів мені не завжди щастило задовольняти ці вимоги. Але трапляється так, що в розпалі слідчих дій...

— У якому розпалі! Ми тут удвох, свої — тож не морочте мені голову! Вам сприкрилося, бо ви відчували, що Бьом сам очолить розслідування! Ви хотіли унеможливити його шанс відкликати вас. Ви домоглися свого на кілька днів, але вчинили вкрай недалекоглядно. У цьому, думаю, ви мали переконатися сьогодні. Якби ви працювали нормально, Бьом неодмінно дозволив би вам працювати в слідчій групі... якщо не залишитися її керівником. А тепер ви взагалі поза розслідуванням.

— З усією повагою, пане раднику, але це нераціонально з боку старшого комісара Бьома. Я зібрав більшу частину цінної інформації в цій справі, тому було б розумніше, якби він...

— Старший комісар Бьом — ваш начальник, — різко перервав його Ґеннат, — і якщо він вирядить вас чистити нужник, це на його розсуд!

Будда по-справжньому підвищив голос. Це траплялося з ним настільки нечасто, що він сам собі здивувався і відразу повернувся до свого звичного, по-батьківськи спокійного тону.

— А ви маєте робити те, що наказує вам ваш начальник. Це зрозуміло?

Рат нічого не відповів, розважуючи, чи можна на таке пристати.

— Ви зрозуміли це?

Будда мав дуже серйозний вигляд. Рат кивнув.

Ґеннат досі пильно дивився йому в обличчя. Рат починав розуміти, чому стільки людей під цим поглядом починали поступатися і зізнавалися в найтяжчих злочинах.

— Вам нема кому дорікати за це, крім самого себе, — вів далі Ґеннат. — Тільки ваше самоправство привело вас до такого становища.

— Так, пане раднику.

— Тому вам варто змінити свою поведінку! Старший комісар Бьом ще кілька років залишатиметься вашим зверхником. Звикайте до цієї думки! І не думаю, що я кажу вам це вперше.

— Ні.

— Тоді затямте це нарешті! Ми всі маємо працювати разом, злагоджено. У нашій роботі немає місця для особистих порахунків. А що Бьом не став вашим найщирішим другом... то за це вам, насправді, не випадає на нього ображатися. Але я не хочу тут пригадувати давні історії...

— З усією повагою, пане раднику, але саме старший комісар Бьом — це той, хто плутає особисте з професійним. Відколи він тимчасово заступав вас на посаді, він мене тримає на короткій шворці. У мене відтоді не було жодної пристойної справи...

— Не нарікайте! Служба в поліції може бути нудною і виснажливою. І настільки непривабливою, що жодна газета не зацікавиться. Але не ваша справа цим перейматися. Просто виконуйте покладені на вас завдання. І якщо найбільш одноманітні з цих завдань ви навчитеся виконувати так само сумлінно, як будь-які інші, ваші зусилля будуть помічені, повірте мені. Спроби відзначитися за будь-яку ціну тут не спрацьовують. І в будь-якому разі, для вашої кар’єри буде корисно, якщо в майбутньому ви станете трохи менш заїдливим.

Голос Ґенната знову звучав миролюбно.

— Ви хороший слідчий, Рате. Але покажіть також, що ви належите до поліційного корпусу, нехай вам дідько! І мені не потрібні найближчим часом отакі розмови з доктором Вайсом. Я маю цікавіші справи, ніж розбирати побиття комісарів! Подбайте самі про те, щоб ви не ставали надалі причиною таких розправ!

— Так, пане раднику, — Рат зважився на останню спробу. — Вибачте, якщо я заподіяв вам незручності. Попри те, я хотів би просити вас переконати Бьома, щоб він повернув мене до групи з розслідування справи Вінтер. Річ у тім, що в цій справі я орієнтуюся найліпше з усіх колег в Інспекції А.

— Я не даватиму старшому комісарові Бьому жодних рекомендацій щодо того, як йому розподіляти роботу! Роботи, дякувати Богу, на всіх вистачає. Ми не повинні — тільки через те, що історія загибелі актриси притягає пресу — занедбати решту важливих завдань. Виконуйте справу, яку доручив вам Бьом, і вибачтесь перед ним. Ви чули, що сказав доктор Вайс.

Це було остаточне слово Ґенната. Будда почав сортувати папери в себе на столі, а на комісара більше не звертав уваги. Рат перебрав міру. Якось так це називається.

Від Ґрефа й далі не було звістки і ніде його не щастило знайти.

— Десь він у дорозі, — зробила висновок Еріка Фосс, яка вже встигла повернутися з перерви.

Виходило на те, що Ґрефа він побачить аж на черговій офіційній нараді, тобто завтра вранці. Складалося враження, що Бьом навмисне розділив Ґереона Рата з його партнером. Сам Бульдог теж виявився недосяжним. По численних спробах, Еріка Фосс тільки винувато розвела руками.

— Тоді домовтеся з його секретаркою, попросіть, щоб вона негайно вам перетелефонувала, щойно нагода, — наполягав Рат. — Я в будь-якому разі маю ще сьогодні поговорити зі старшим детективом.

Рат грюкнув дверима власного кабінету і сів за свій стіл. Його підзуджувало бажання скинути стоси паперів на підлогу, але він опанував себе, витягнув коробочку «Оферштольцу» і за­курив.