Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Згода, згода, — засміявся Ґереон. — Я частую.

— Доречно, бо сьогодні мене мучить спрага, — заявив Ґреф, допиваючи і піднімаючи порожню кружку.

Корчмар тут-таки знову наповнив її.

— Завдяки твоїй допомозі, я завтра закінчу зі своїм штрафним завданням.

— Думаєш, Бьом дозволить тобі знову долучитися до справи Вінтер? Дарма. Не тіш себе марними ілюзіями.

Рат знизав плечима.

— Побачимо. В разі чого, ти можеш тримати мене в курсі.

Ґреф скептично схилив голову набік.

— Чи не надумав ти варити власну кашу?

— Я тільки хочу бути в курсі. Ми починали це розслідування, і ми просунулися доволі далеко, доки Бьом зняв масло з нашого хліба. А що тепер? Невже він вирядив вас длубатися по городах Ґрюневальда?

— Таку роботу теж має хтось виконати. Якщо ти забув, я нагадаю, що досі мені доручалося здебільшого сидіти в кабінеті і відмазувати тебе перед Бьомом. А тепер... якщо я виявлюся тим, хто знайде нашого головного підозрюваного, я не нарікатиму.

— Ти теж вважаєш, що Кремпін мав намір убити Вінтер?

— Схоже на те. Інакше навіщо він переховується?

— Бо всі переконані, що він хотів убити Вінтер. Поліція. Белман. Не згадуючи вже про всю столичну пресу й половину Берліна.

— Нам не слід було дозволяти Белману влаштовувати ту дурну пресконференцію.

— Він би однаково просував свою теорію змови. Зрештою, він не такий далекий від істини. За винятком того, що Кремпін не є вбивцею.

Рат іще раз пояснив детективові свою версію, яку він спромігся лише грубо окреслити на ранковій нараді, коли його так жорстко перервав Бьом.

— Ти віриш Оппенберґу? — запитав Ґреф.

— В усякому разі, не менше, ніж Белману, — знизав плечима комісар. — Двоє борються між собою підступами, бо хитрий сценарист продав їм обом одну й ту саму історію, і питання про те, який фільм першим потрапить у прокат, може стати вирішальним для виживання компанії.

— Вони знімають один і той же фільм? Не думаю, що автор може таке зробити. У контракті неодмінно є пункт, що він не має права продати цю історію комусь іще.

— Завтра я знатиму більше — у мене зустріч з автором.

— Цікаво, хто кого ще має тут тримати в курсі справи!

— Я розповім тобі все, що зумію з’ясувати. Тоді ти зможеш набрати бали для чергового підвищення. Тобі лише треба подбати, щоб Бьом не забрав собі усі лаври.

Ґреф похитав головою.

— Ґереоне, ти невиправний, — сказав він, підносячи кружку. — І терпіти тебе можна тільки по п’яному. 

Середа. 5 березня 1930 року

Попеляста середа зустріла його попелясто-сірим небом. Щойно глянувши в вікно, Рат знову сховав обличчя в подушці і заплющив очі.

А в нього ж навіть не було похмілля.

Іноді йому хотілося мати змогу пропустити бодай один повний день свого життя: просто крутнутися в ліжку, знову розплющити очі за чверть години, а тут уже й світанок наступного дня, і всі проблеми пішли, разом із пропущеним днем.

Сьогодні йому теж хотілося цього, та коли він знову розплющив очі, велика стрілка будильника подолала лише сім хвилин, навіть й не чверть години. Весь день іще був попереду, а у вікні, за темними силуетами дахів, виднілося те ж саме попелясто-сіре небо, що й раніше.