Рат мусив проковтнути закид. Він не завдавав товстунові аж такого каліцтва. Чи Бреннер невдало впав? Рат подумав про його руку в наплічнику.
— Пробачте, — сказав він. — Мені дуже прикро.
— Та вже ж має бути.
Вайс серйозно дивився на нього, і Рат почувався, як блоха під мікроскопом.
— Часто у вас таке трапляється? — запитав нарешті Вайс.
— Що ви маєте на увазі, пане заступнику начальника поліції?
— Я думаю, що моє питання було зрозумілим. Чи завжди ви контролюєте себе?
Це натяк? Рат не був упевнений, що заступник Цьорґібеля знає про події в Кельні. Але ті події не мали нічого спільного з його темпераментом, Вайс не міг цього мати на увазі.
— Звісно, так, пане заступнику начальника поліції. Я завжди усвідомлюю свою відповідальність як працівник поліції.
— Очевидно, за винятком останнього випадку.
— Так, пане заступнику начальника поліції.
— Гаразд. Тоді подбайте, щоб таке в майбутньому не повторилося. Я хочу, щоб ваш рапорт про інцидент завтра лежав на моєму столі.
— Так, пане заступнику начальника поліції.
Рат вирішив, що тепер він вільний і може йти. Зиркнувши краєм ока на Ґенната, який весь цей час мовчав, він підвівся зі свого крісла.
— Чекайте, пане комісаре, — зупинив його Вайс, — ми з вами ще не закінчили!
«Що далі?» — подумав Рат і знову всівся.
— Ми б хотіли почути вашу думку з цього приводу, — сказав заступник Цьорґібеля і поклав на столі перед Ратом свіже число «Бе-Зет опівдні».
Газета була щойно з друкарні, Рат іще не бачив статті, на яку тицяв вказівний палець Бернхарда Вайса. Але він одразу упізнав ім’я, що ним було підписано матеріал.
Штефан Фінк.
Рат швидко пробіг очима текст. Фінк лише вкотре витягав на світ Божий старі чутки і вивів іще кілька теорій змови від Белмана, але цитував комісара Ґереона Рата у відповідних місцях — якщо не сказати, у ключових моментах:
«Поліція досі шукає невловимого освітлювача. «Смерть Бетті Вінтер не була випадковістю», — розповів нашій газеті детектив Ґереон Рат. Чи розшукують невловимого втікача як вбивцю? Комісар Рат говорить про «важливого свідка», однак це буде не перший випадок, коли поліція оперує таким визначенням для підозрюваних у тяжкому злочині. Наскільки далеко просунулася поліція? Коли вона нарешті заарештує підозрюваного вбивцю, який розгулює на волі, серед нас? Старший комісар Вільгельм Бьом, який очолює розслідування в справі Вінтер, не зміг відповісти на ці запитання. Рат, натомість, додає: «Завжди хтось один бере на себе відповідальність, а всі інші виконують роботу».
Холера! Підлий щур!
— Я вже сказав пану радникові Ґеннату, що, насправді, не маю бажання і не намагаюся з’являтися в газетних статтях.
Рат подивився на Будду. Той так само відмовчувався. На його обличчі нічого не можна було прочитати, але вигляд він мав не такий приязний, як зазвичай.
— Я хочу сказати, — вів далі Рат, — мене в цій статті цитують проти моєї волі.
— То ви цього репортера не знаєте? Ніколи його не зустрічали?
Складалося враження, що Вайс уже має якусь інформацію.
— Не зовсім так. Він розмовляв зі мною, намагався розпитувати про справу. Але я відмовився.
— З тексту статті випливає щось інше. Чи він усе це з пальця висмоктав?
— Щонайменше, вирвав із контексту, — Рат відчув, що має бути обережним. Поза сумнівом, Вайс уже телефонував у редакцію. — Цей Фінк є брудним пасквілянтом. Його цікавить не правда, а сенсації. Недарма колеги відмовляють йому в інтерв’ю. Через те він ось і старшого комісара Бьома виставив у невигідному світлі!