Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— По-вашому, де ви працюєте?!

Рат ніколи не бачив Будду таким розлюченим.

— Я знаю, що допустився помилки, пане кримінальний раднику. Це було просто... Я не хотів, щоб мене виключили зі слідчої групи у справі Франк, після того, як у мене забрали справу Вінтер.

— Ви не передбачали наслідки своїх дій? Ви розумієте, що це може закінчитися для вас відставкою? Щойно Бьом доручив вам дізнатися, якому приватному слідчому Оппенберґ доручив пошуки Франк, ви зобов’язані були повідомити про свою участь...

— Це було не так просто, пане раднику. У мене зі старшим комісаром Бьомом...

— Хто каже, що все завжди має бути просто! Ви серйозно думали, що можете вивернутися з цього? Бьом подав мені цю чудову новину ще до того, як ми допитували Оппенберґа. Він навіть хотів оголосити її на загальній нараді завтра, оскільки вважає, що ця інформація є частиною розслідування, але я його зупинив.

— Дякую, пане кримінальний раднику.

— Не заради вас! Не тіште себе такими ілюзіями! Я вчинив так тому, що скандал не сприяє справі, а тільки відвернув би колег від роботи.

— А що тепер, пане раднику?

— Ви, зрозуміло, більше не можете працювати над чинними розслідуваннями. Ви перебуваєте у відпустці до подальшого рішення. Дисциплінарний порядок визначає, що можна очікувати далі.

— Хіба ви не можете заплющити на це очі і якось по-іншому владнати?

— Ні в кого немає стільки очей, скільки випадає на вас заплющувати! Що стосується колеги Бреннера, ви вчергове викараскалися. Але цього разу ви переоцінили свою фортуну.

— Так, пане кримінальний раднику.

— Знаєш, що найбільше мене дратує?

— Ні, пане раднику.

— Що все це так безглуздо! Ви здібний слідчий, але ви постійно вскакуєте у якусь халепу!

Ґеннат згорнув досьє на своєму столі, і Рат зрозумів, що це його особова справа.

— Найближчі кілька днів ви матимете достатньо часу, щоб обміркувати всі ці речі! До побачення!

Ось і все. На зворотному шляху сірий передпокій Інспекції А здавався чужим і дивним, як потойбіччя, хоча він уже сотні разів проходив ним. Навіть ім’я на дверях кабінету вже було наче не його, хоча, насправді, на табличці ще значилося «Ґереон Рат». Так, він знову тут проходив, але вже не міг зайти. Зовні речі залишалися тими самими на вигляд, але, мабуть, якась лиха сила висмоктувала з них усе знайоме, тож усе тепер поставало перед з ним у химерній і неприязній формі. Він знав це відчуття і ненавидів його. Він знав його від часу, коли Северин — без жодного попередження — просто не повернувся додому. Тоді від відчув це вперше, а за кілька років — знову, коли польовий жандарм приніс звістку про смерть Анно, а мати навіть не могла ридати і плакала так само мовчки, як її син і чоловік. А потім знову, за рік по тому, коли звичний кельнський світ розвалився і його рідне місто зробилося враз чужим.

І ось кінець. Кінець його, здавалось би, обнадійливому новому старту у Берліні.

Чому він не сказав Бьому? Він мав передбачити, що це не може закінчитися добре! Він розпалив стільки небезпечних пожеж, що не міг не присмалити собі п’яти. Якщо стане відомо, він був на Радіовежі, при тілі Кремпіна, прощавай служба! Тоді догани чи скорочення зарплатні, звісно, буде недостатньо. Тоді йому справді доведеться стати приватним слідчим. Як радила йому Шарлі рік тому.

Шарлі!

Він зупинився і гупнув кулаком у стіну. Службовий кур’єр, який щойно вийшов у коридор, розгублено подивився на нього, але нічого не сказав.

Що я маю робити в цьому мрячному місті, подумав він, що я роблю у цьому мрячному місті!?

Хапай свої манатки, і вшивайся! Повертайся до Кельна, а ще краще: їдь до Нью-Йорка!

Рат розвернувся і пішов коридором назад, до свого кабінету. Йому знадобилася якась хвилина, щоб опанувати себе, перш ніж він узявся за клямку. Він глибоко вдихнув, начепив на вуста найприязнішу усмішку і ввійшов.

Еріка Фосс щось друкувала на машинці — він гадки не мав, що саме.

— Еріко, ви можете піти трохи раніше, на сьогодні для вас роботи не буде.

Вона здавалася здивованою таким поворотом, але відразу перестала друкувати.

— Ой, це добре, пане комісаре. Тоді я можу зробити покупки!