Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Задзвонив телефон, але Ґереон не став відповідати. Він випив дві чашки кави, викурив кілька сигарет і поміркував, але не прийшов до жодного рішення, і повернувся до замку трохи раніше другої.

Еріка Фосс не була аж така розлючена, як він боявся. Лише м’який протест; очевидно, їй сподобалася обідня перерва з Кірі.

— Та дама знову зателефонувала, — повідомила вона. — І пан кримінальний радник Ґеннат хоче вас бачити. О третій.

— Знову? Навіщо?

— Міс Штайнер не сказала.

— Якщо так, я маю прогуляти собаку.

Йому потрібне було свіже повітря, йому потрібна була ясна голова. Будда напевно вичитуватиме йому за недоречне запитання на допиті. І він був сподівався надолужити за свою помилку. Марно. Сьогодні дійсно був не його день. Він не хотів думати про даму, яка знову телефонувала. Він спитав себе, чи не варто ще раз спробувати зателефонувати Паулю в готель, але зрозумів, що насправді він не має бажання спілкуватися ні з другом, ні взагалі з будь-ким.

Наразі він міг прийняти лише товариство Кірі. Собака зацікавлено обнюхувала кожну опору трамвайного мосту, вздовж якого вони йшли до Шпреє. Хоча на півдорозі почався дощ, він дійшов з нею до Бранденбурзького музею, і Рат пустив Кірі побігати по маленькому парку. Перш ніж вони рушили у зворотну путь, він розпакував котлету і дав собаці. Кірі подякувала йому усмішкою.

Ґеннат сидів за своїм столом нерухомо, як статуя. Не гортав жодних файлів, навіть не кліпав очима і, здавалося, навіть не дихав. Ратові мимоволі пригадався його візит тиждень тому. Повітря наелектризоване.

— Як приємно, що ви змогли приділити мені трохи часу, — нарешті мовив Будда.

— Певна річ, пане раднику.

— Я сподіваюся, що це не буде для мене аж надто дорого. Скільки ви берете за годину?

— Перепрошую?

— Чи у вас добові тарифи?

— Я не розумію...

— Скільки ви заробляєте як приватний слідчий?

Холера!

— Я не працюю приватним детективом, пане кримінальний раднику!

— Отже, ви не Ґереон Рат, якому кінопродюсер Манфред Оппенберґ доручив встановити місце знаходження зниклої актриси Вівіан Франк?

— А, то ви це маєте на увазі. Я просто зібрав деякі відомості, нічого особливого.

— Ви знаєте, що це робота за сумісництвом, яка потребує дозволу?

— Але ж, послухайте, — Рат намагався витримати недбалий, безжурний тон, хоча вскочив уже по самісінькі вуха, — то була дружня послуга, а не додаткова робота!

— Дружня послуга? Саме так кажуть нелегальні працівники, коли їх застукають.

— Я не брав за це жодних грошей!

Рат сподівався, що Оппенберґ теж про це сказав.

— Ви думаєте, це полегшить ваше становище? Якщо у вас дружні стосунки з особою, яка фігурує у двох розслідуваннях, що тривають, причому — серед підозрюваних? Навіть якщо йшлося про дружню послугу, ви зобов’язані нам повідомити! Це називається упередженість!

— Коли я робив послугу Оппенберґу, я не мав уявлення, що справа зниклої людини перетвориться на справу про вбивство.

— Та коли це сталося, ви так само мовчали.

— Так.

Ґеннат грюкнув кулаком по столу.