Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Він не сказав вам, куди йде?

— Він буде за столом. Я маю щось переказати пану Віткампу?

— Просто schöne Jrooß,[44] — сказав Рат.

— Перепрошую?

— Це по-кельнськи.

Рат взяв Кірі на шворку і вийшов з нею на вулицю. Александерплац з його будівельними майданчиками й натовпами був аж ніяк не ідеальним місцем для вигулювання молодих собак, тому Рат пройшов повз трамвайну лінію по Дірксенштрасе до парку Монбіжу. Йому подобався цей тихий зелений острів у самісінькому центрі метушливого, галасливого міста і скромний маленький палац, який не хотів узгоджуватися з помпезністю, яку Гогенцоллерни завели у місті. Він завжди йшов туди, коли хотів утекти від стукотіння машинок у Замку і гуркоту вуличного руху на Алексі і спокійно поміркувати. У Монбіжу, зазвичай, було не так багато відвідувачів — кілька матерів із дитячими колясками, кілька біржових торговців із сусідньої біржі, які вийшли «розім’яти ноги».

Рат сів на парковій лавочці на березі і став обмірковувати свої справи, милуючись на північний край острова Шпреє, де музей Кайзера Фрідріха врізався у річку, як ніс корабля. Кірі обнюхувала дротяний кошик для сміття, звідки, напевне, пахло чимсь їстівним. Рат розпакував собаче печиво, яке Еріка Фосс дістала у Вертгайма і кинув одненьке Кірі. Та у повітрі спіймала печиво і апетитно захрустіла ним.

— Що я з тобою робитиму? — спитав Рат. — Схоже, ти не поліційний собака. Можливо, я таки маю взяти тебе назовсім. Принаймні, я тобі подобаюсь.

Кірі дивилася на нього, висолопивши язика, і ніби справді посміхалася.

Після того, як собака зробила свою справу в парку, вони повернулися на Алекс. Перерва вже закінчувалася. Рат швидко купив три рублені котлети в «Ашинґері» — дві для себе і одну для Кірі.

Він щойно тільки почав їсти, коли Кірі вже доїла свою порцію. Вона пильно дивилася на паперовий пакет у нього в руці. Рат пошукав собачого печива, але не у нього не лишилося жодного.

— Гаразд, — зітхнув він і пожертвував другою котлетою.

— Наступного разу ми поділимось більш справедливо, — сказав він собаці, яка вмить проковтнула другу котлету. — Ти набагато менша за мене, ти не можеш їсти більше!

У животі бурчало, але часу, щоб повернутися в «Ашинґер» уже не було, на годиннику майже друга.

Оскільки він мав спершу відвести Кірі до Еріки Фосс, Рат з’явився в конференц-залі останнім. Ґеннат уже був почав і перервав свою доповідь, чекаючи, доки комісар знайшов собі місце. Рат роззирнувся довкола — Бреннер, здається, знову десь пропав, але цього разу він точно не був на лікарняному.

Будда підбив підсумки допиту Белмана, тоді настала черга слідчих доповісти про трупи у кінотеатрах, і вони одразу запропонували цілу низку нових деталей.

Детектив Ланґе звітував щодо групи, яка перевіряла, хто має ключа до зачинених кінотеатрів.

— Не отримавши позитивних результатів — тобто збігів особистих даних — у ході співставлення початково наданих списків, — почав Ланґе громіздкою офіційною канцелярською мовою, якої можна було досконально навчитися тільки у прусських поліційних школах, — ми свідомо розширили групу людей і компаній, що підлягала перевірці, включивши в неї таких юридичних і фізичних осіб, серед яких циркулювали відповідні ключі ще до закриття обох закладів публічної демонстрації кінофільмів, і порівнявши всі адреси, ми виявили чотири компанії, які оперували ключами до обох закладів публічної демонстрації кінофільмів.

— Їх ще називають кінотеатрами, — неголосно мовив один зі старших колег.

Усі засміялися, а Ланґе почервонів.

— У будь-якому разі, це очисна компанія, яка, як очевидно, спеціалізується на прибиранні закладів... кінотеатрів, — повів він далі, — а також копіювально-прокатні компанії, що потребували доступу до зак...кінотеатрів... Наразі ми не мали змоги розпочати перевірку названих компаній, але одразу після цієї наради ми... плануємо... е-е...

— ... здійснити розпочинання названої перевірки, — знову запропонував дотепник, заслуживши цього разу осудливий погляд від Ґенната.

— Дуже дякую, колего Ланґе, блискуча робота, — похвалив доповідача Будда. — Ми з нетерпінням чекатимемо дальших результатів. Чи є дублікати ключів, хто не повернув ключі? Тощо. Якщо матимете якісь новини вже сьогодні, будь ласка, негайно йдіть до мого кабінету.

— Так, пане раднику!

Сівши на своє місце, Ланґе почувався на десять сантиметрів вищим, ніж досі. Похвалу Ґенната здобути було не так просто.

Тоді підвівся Червінскі. Рат не вірив своїм очам. Товстун ніколи не виявляв жодної ініціативи у розслідуваннях — принаймні, від часу, коли прусська поліція перестала носити пікельгаубе.[45]

Червінскі прочистив горло, перш ніж почати; він здавався дуже задоволеним собою.

— Ми провели деякі дослідження в обох кінотеатрах, пане кримінальний раднику, — повідомив він неквапом. — Питання у тому, чому він, убивця себто, поклав трупи своїх жертв у ті дві занедбані кінозали.

— Так? Ви це з’ясували?

— Я думаю, так! — гордо випнув груди Червінскі. — Ми знайшли зв’язок.