Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— З огляду, що накльовується цікавий сюжет, я міг би спробувати щастя.

— Я привезу її тобі сьогодні ввечері.

— Ми у будь-якому разі маємо побачитися сьогодні ввечері. Хіба ми не зустрічаємося у тому «Мокрому квадраті»?

— «...трикутнику».

— Точно. О дев’ятій, як тобі?

— Згода.

Рат поклав слухавку і повернувся до машини. Клубок волосся на пасажирському сидінні так само ще був схожий на утоплену морську свинку, але тепер він був схожий на трупик утопленої морської свинки, що висох на сонці. Справді, перука майже висохла, і Рат поклав її у бардачок. Тоді рушив далі.

Ґереон вчасно дістався Замку. Пальто йому теж майже висохло. Він збіг сходами нагору, до Інспекції А. Перш ніж зайти у конференц-залу, ретельно вимив руки і видалив сліди бруду з одягу.

На ранковій нараді Бьом знову рекомендував обом слідчим групам утримуватися від спілкування з пресою, на думку якої справи Вінтер і Франк пов’язані між собою. Але саме з цієї причини старший комісар подбав, щоб усі знали, що роблять колеги з іншої групи. Сьогодні в центрі уваги була, звісно, смерть Фелікса Кремпіна. Бьом саме почав реконструювати падіння з вежі, коли Рат увійшов до зали, з запізненням максимум на одну хвилину. Старший комісар зиркнув на нього сердито, перш ніж продовжити. Рат слухав з непідробною увагою, йому не було потреби вдавати зацікавлення.

Відповідно до отриманих доказів, Фелікс Кремпін, найімовірніше, падав, перевалившись через перила з північного боку оглядового майданчика, майже на сто метрів вище даху ресторану. Удар від цього падіння, ймовірно, вбив його, він, мабуть, уже не відчував, як його тіло сповзло по похилій покрівлі й упало на бетонні плити біля підніжжя Радіовежі.

— Він мав на обличчі щільний макіяж, волосся висвітлене, а також він мав фальшиві театральні вуса, — розповідав Бьом. — Попри все це ми змогли з упевненістю ідентифікувати мертву особу як Фелікса Кремпіна.

— Таким чином, справу можна буде закрити, — озвався Червінскі. — А Вільна держава Пруссія заощадить на тюремних витратах.

— Попри палке бажання колеги Червінскі, — сказав Бьом, і сміх, яким деякі з присутніх відреагували на коментар Червінскі, вмить стих, — ми зараз не будемо припиняти розслідування.

Червінскі, який цими днями залишався без свого друга Геннінга, щось пробурмотів собі під носа.

Далі Бьом оголосив детальну доповідь Кронберґа. Деякі колеги стали превентивно позіхати. Криміналісти, оглянувши дах, змогли точно визначити місце падіння тіла і знайшли сліди його ковзання на покрівельному матеріалі. Вони також зробили серію світлин з місця події — Кронберг покаже деякі з них, пообіцяв Бьом. Але перш ніж Рат зміг почути щось детальніше про доповідь Кронберґа, двері відчинилися, і до конференц-зали увійшов Кляйншмідт, колега з відділу розшуку зниклих осіб.

Бьом не обурювався з приводу цього втручання — він сам просив колег з відділу негайно повідомляти про будь-яку зниклу актрису. І саме це зробив зараз Кляйншмідт.

Зникла особа мала ім’я Жанет Фастре, і минулого вечора вона не з’явилася на прем’єрі свого нового фільму. Відтак її продюсер сьогодні вранці звернувся у поліцію.

— Вдома її немає, колеги вже побували там. Ніхто не відчиняє, але з-за дверей гавкає собака.

— І тому вони не наважуються увійти?

— З усією повагою, пане старший комісаре, але колеги просто не хотіли наслідити, на випадок, що квартира виявиться цікавою для збору доказів. Здається, ви нас про це просили...

— Гаразд, — сказав Бьом, — я виряджаю двох своїх людей; він обвів поглядом залу. — Рате, Ланґе, — гаркнув він, — оглянете квартиру Фастре. Перш за все, будьте обачні, не дайте пресі приводу знов здійняти бучу. Я покладаюся на ваш професіоналізм. І, коли ви повернетесь, будь ласка, негайно повідомте мені.

Рат волів би послухати доповідь Кронберґа, але Бьом, здається, вирішив покарати комісара за те, що його вчора не вдалося знайти, коли дійшла до Замку звістка про смерть Кремпіна. Тепер старший комісар переклав на Рата свою халепу: якщо газетярі рознюхають про зниклу актрису і здіймуть галас, Ґереон Рат стане цапом-відбувайлом. Адже саме в цьому полягала справжня причина, чому Бьом хотів мати на своєму столі усі справи зі зникнення актрис: не тому, що вважав відповідальним за такі зникнення серійного вбивцю, а тому, що не хотів давати пресі дальших матеріалів для теорії серійного вбивці.

Рат перезирнувся з Ланґе, вони підвелися і вийшли з конференц-зали, як школярі, яких примусили йти до школи. Що ж, принаймні, Бульдог не зможе знову запитати його про Оппенберґового приватного детектива. Рат досі не вигадав вірогідної історії.

Жанет Фастре мешкала у Фріденау, неподалік від Кайзералеє. Двоє колег з відділу розшуку зниклих осіб сиділи у машині перед дверима будинку і нудьгували. Рат, одразу помітивши зелений «Опель» з двома бугаями всередині, підійшов і постукав у вікно.

— Ви можете повернутися в Управління, — показав він їм своє посвідчення. — Відділ розслідування вбивств забирає цю справу.

— Кляйншмідт нічого про це не казав, — заперечив водій.

— Але я кажу. Підіть до їдальні і перервіться на сніданок. На якому поверсі мешкає Фастре?

— Ви ж забираєте справу? Тоді, мабуть, зможете самі взнати.

Перше, ніж Рат здобувся на відповідь, машина, завищавши шинами, різко рвонула з місця. Рат заледве уникнув заднього крила, відскочивши назад.

— Холера! От гівнюк!