Вибрані твори. Том III: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Андершафт. Дякую вам, люба.

Ломакс (приносить стілець, поставивши між столом і канапою, пропонує його Андершафтові й намагається почати розмову). Вам потрібний буде час на те, щоб розібратися в цій справі, чи не так?

Андершафт (бере у нього стільця). Не це мене бентежить, містере Ломакс. Мене бентежить, що, коли я гратиму роль батька, то справлятиму враження настирливої сторонньої людини; коли ж я гратиму роль стриманої, сторонньої людини, то здаватимуся бездушним батьком.

Леді Брітомарт. Вам не потрібно грати жодної ролі, Андрю. Значно краще тримати себе природно й просто.

Андершафт (покірно). Так, моя дорога. Гадаю, що це буде найкраще. (Сідає зручно). Отже, я тут. Що ж я можу для вас усіх зробити?

Леді Брітомарт. Вам нічого не треба робити, Андрю. Ви належите до нашої родини й можете посидіти тут і приємно провести час.

У Ломакс а, що намагається приглушити сміх, вихоплюються звуки, які нагадують придушене іржання.

Леді Брітомарт (обурена). Чарлзе Ломакс! Якщо можете поводити себе пристойно, то будь ласка. Якщо ні, то залишіть кімнату.

Ломакс. Пробачте, леді Брітомарт, але справді, присягаюся небом... (Він сідає на канапу між леді Брітомарт і Андершафтом, цілком пригнічений).

Барбара. Чому ви не смієтеся, якщо вам цього хочеться, Чоллі? Це сприяє травленню.

Леді Брітомарт. Барбаро, ти здобула виховання світської панночки. Прошу тебе, дай батькові переконатися в цьому й не плещи язиком, як вуличне дівчисько!

Андершафт. Не вважайте на мене, моя дорога. Адже ви знаєте, що я не джентльмен і не здобув жодного виховання.

Ломакс (похвальним тоном). І ніхто цього не подумав би, запевняю вас. Ви, знаєте, справляєте прекрасне враження.

Казенс. Дозвольте мені порадити вам, містере Андер-шафт, вивчати грецьку мову. Люди, що вивчають грецьку мову, перебувають у привілейованому становищі. Не багато з них знають грецьку мову й ніхто з них не знає чогось іншого, але становище їхнє — непохитне. Знання інших мов є відмінна ознака слуг і комівояжерів. Грецька мова для людини, що посідає становище, це те саме, що проба для срібла.

Барбара. Доллі, не брешіть. Чоллі, принесіть вашу концертину й заграйте нам щось.

Ломакс (із сумнівом звертаючися до Андершафта). Може, така музика вам не до смаку?

Андершафт. Я надзвичайно люблю музику.

Ломакс (захоплений). Невже? В такому разі я її принесу. (Іде нагору по інструмент).

Андершафт. А ти граєш, Барбаро?

Барбара. Тільки на тамбурині. Але Чоллі вчить мене грати на концертині.

Андершафт. Чоллі теж належить до Армії Спасіння?

Барбара. Ні, він каже, що незручно повставати проти загальної думки. Але я не втрачаю надії щодо Чоллі. Я примусила його прийти на збори біля входу, доки я збирала пожертвування в його капелюх.

Леді Брітомарт. Це не моя провина, Андрю. Барбара досить доросла на те, щоб іти своїм шляхом. Вона не має батька, який міг би допомагати їй порадами.

Барбара. О ні, вона має батька. В Армії Спасіння немає сиріт.

Андершафт. Твій батько має багато дітей і великий досвід, чи не так?

Барбара (поглянувши на нього зі жвавою цікавістю, потакує головою). Цілком слушно. Звідки ви це знаєте?

Чути, як за дверима Ломакс настроює концертину.

Леді Брітомарт. Увійдіть, Чарлзе. Заграйте нам щось зараз же.

Ломакс. Згоден. (Він сідає на старе місце й грає вступ).

Андершафт. Хвилиночку, містере Ломекс. Я до деякої міри цікавлюся Армією Спасіння. її гасло могло б бути моїм гаслом: «Вогонь і кров».