Стівен. Запросити його сюди?!!
Леді Брітомарт. Не повторюй моїх слів, Стівене. Куди ще я можу його запросити?
Стівен. Я ніколи не думав, що ви його запросите.
Леді Брітомарт. Не дратуй мене, Стівене! Послухай! Адже ти розумієш, що потрібно, щоб він нас відвідав, чи не так?
Стівен (з неохотою). Я гадаю, що так, коли дівчата не можуть обійтися без його грошей.
Леді Брітомарт. Дуже тобі вдячна, Стівене. Я знала, що ти даси мені пораду до діла, якщо тобі пояснити, в чому справа. Я запросила твого батька прийти сьогодні ввечорі. (Стівен схоплюється з місця). Не схоплюйся, це дратує мене!
Стівен (у повному відчаї). Невже ви хочете сказати, що батько з’явиться сюди сьогодні ввечорі, що він може бути тут кожної хвилини?
Леді Брітомарт (поглянувши на годинника). Я просила його прийти о дев’ятій. (Він ледве переводить дихання, вона підводиться). Подзвони, будь ласка. (Стівен підходить до письмового стола, натискає кнопку дзвоника і, вражений та знищений, сідає біля столу, спершися на нього ліктями й опустивши голову на руки). За десять хвилин дев’ята, а я ще маю підготувати дівчат. Я запросила Чарлза Ломакса й Адольфа на обід, навмисне, щоб вони були присутні. Краще, щоб Андрю з ними зустрівся й не мав жодних ілюзій, ніби вони можуть утримувати своїх дружин. (Входить шафер, леді Брітомарт підходить до нього). Моррісон, підіть до вітальні й попросіть усіх негайно спуститися вниз! (Моррісон виходить. Леді Брітомарт звертається до Стівена). Пам’ятай, Стівене, я повинна буду звернутися до твоєї підтримки й твого авторитету. (Він устає і намагається виявити деяку наявність згаданих якостей). Подай мені стілець, любий мій! (Він підсуває стільця до маленького письмового столика, що біля нього вона стоїть. Вона сідає, він кидається в крісло). Я не знаю, як Барбара поставиться до цього. Відтоді, як стала майором в Армії Спасіння, вона почала виявляти охоту робити, як їй хочеться, й верховодити, — охоту, що іноді мене лякає. Це не властиве добре вихованій дівчині. І справді, я не знаю, де вона цього навчилася. В кожному разі, Барбара не буде мною командувати; але все ж таки добре, що твій батько прийде сюди раніш, ніж вона встигне відмовитися від зустрічі з ним, або зчинити бучу. Не нервуйся, Стівене. Це тільки дасть привід Барбарі ускладнити справу. Бачить Бог, я сама досить нервуюся, але я не показую цього.
Сара й Барбара входять разом зі своїми нареченими Чарлзом Ломаксом і Адольфом Казенсом, Сара — тонка світська панночка, що завжди нудиться. Барбара — міцніша, веселіша й значно енергійніша. Сара вдягнена за останньою модою. Барбара — у формі Армії Спасіння. Ломакс — світський молодик, як усі інші світські молодики. Він відзначається трохи легкодумним почуттям гумору, що призводить його в найменш слушні хвилини до сміху, якого даремно намагається приглушити. Казенс — учений; він носить окуляри, худорлявий; рідке волосся й приємний голос; має такий самий нахил, як і Ломакс, але в складнішій формі. Йому властиве тонке й одухотворене почуття гумору, і він надзвичайно запальний. Довгочасна боротьба м’якої вдачі й високої порядности проти нахилу до жорстоких знущань і лютої нетолерантности утворило нервове напруження, що, очевидячки, підірвало його здоров’я. Він — людина незламна, рішуча, вперта й нетолерантна, але завдяки своїй міцній вдачі здається — і такий він і є суттю своєю — уважним, м’яким, ба навіть лагідним. Він здатний, може, навіть на вбивство, але не на жорстокість і неввічливість. Через якийсь інстинкт, проте не досить міцний, щоб затуманити його ілюзіями кохання, він уперто прагне одружитися з Барбарою. Ломаксові подобається Сара, і він гадає, що втішно буде одружитися з нею. Тому він не опирається намаганням леді Брітомарт, що спрямовані до цієї мети.
Усі четверо мають такий вигляд, ніби вони дуже весело збули час у вітальні. Дівчата входять перші, залишивши своїх закоханців за дверима. Сара підходить до канапи. Барбара входить за нею й зупиняється біля дверей.
Барбара. Чи можуть Чоллі й Доллі ввійти?
Леді Брітомарт (гостро). Барбаро, я не можу припустити, іцоб Чарлза називали Чоллі. Вульгарність цього виразу цілком псує мені нерви.
Барбара. Це нічого, мамо. Тепер Чоллі цілком коректне ім’я. Чи можна їм увійти?
Леді Брітомарт. Так, якщо вони будуть поводитись, як годиться.
Барбара (у двері). Увійдіть, Доллі, і поводьтесь, як годиться.
Барбара підходить до письмового столу матері. Казенс увіходить, посміхаючися, й прямує до леді Брітомарт.
Сара (кличе). Увійдіть, Чоллі!
Входить Ломакс даремно намагаючися надати своєму обличчю серйозного виразу, і зупиняється між Сарою й Барбарою.
Леді Брітомарт (владно). Прошу вас усіх сісти. (Вони сідають. Казенс підходить до вікна й сідає на підвіконня. Ломакс сідає на стілець. Барбара сідає біля столу, а Сара на канапі). Не можу собі уявити, чого ви смієтеся, Адольфе? Ви мене просто дивуєте, хоч від Чарлза Ломакса я нічого іншого й не сподівалася.
Казенс (надзвичайно м’яким голосом). Барбара пробувала навчити мене маршу Армії Спасіння.
Леді Брітомарт. Я не вбачаю в цьому нічого смішного; і не повинні були б вбачати й ви, якщо тільки вас справді навернули.
Казенс (лагідно). Ви при цьому не були. Справді, було дуже кумедно.
Ломакс. Надзвичайно!
Леді Брітомарт. Мовчіть, Чарлзе! Вислухайте мене, діти. Ваш батько прийде сюди сьогодні ввечорі. (Загальне нерозуміння).
Ломакс (заперечуючи). От тобі й на!
Леді Брітомарт. Я не просила вас висловлювати вашу думку, Чарлзе.
Сара. Ви кажете серйозно, мамо?
Леді Брітомарт. Так, я кажу серйозно. Це заради тебе, Саро, а також заради Чарлза. (Мовчанка. З обличчя Чарлзового видно, що він почуває, що негідний такої шани). Сподіваюся, що ти не будеш заперечувати, Барбаро?
Барбара. Я? Навіщо мені заперечувати? Мій батько має душу, що її можна спасти так само, як душу кожної людини. Щодо мене, то я ладна його вітати.
Ломакс (усе ще заперечуючи). Це штука! От тобі й на!