Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Генерал Свєтков уважно роздивився знак, прочитав із золотим тисненням червоне посвідчення і поважно сказав:

- Поздоровляю, це дуже почесна нагорода, я такої ще не бачив. «Старший лейтенант Нікітченко Володимир Федотович…» - прочитав він уголос. - Щось мені ваше прізвище знайоме… Ви, часом, не брат колишнього голови КДБ при РМ УРСР товариша Нікітченка?

- Ніяк ні, товаришу генерал. Чистий збіг, навіть не однофамілець по батькові.

Підполковник Довбач подав голос:

- Філофею Алфейовичу, старший лейтенант Нікітченко викрив у Ворошиловграді підпільну молодіжну групу. По нашій лінії, молодіжній.

- А, згадав!

Генерал Свєтков ще раз зважив на долоні знак «50 років органам урядової охорони КДБ СРСР».

- Поздоровляю з високою нагородою і бажаю подальших успіхів у викритті.

Старший лейтенант Нікітченко підхопився зі стільця, прибрав стійку «струнко», видихнув, потім знову набрав повітря в легені і урочисто проказав:

- Дякую за довіру, товаришу генерал! С-с-с-служу С-с-савєтскому С-с-с-саюзу!

Генерал Свєтков потягнув носом, відсунув не зовсім причинену ліву шухляду стола, де у нього лежали лікарські настойки на спирту, щільніше позакручував пробки у пляшечок і закрив її.

- Доповідайте далі, - сказав він.

- Доповідаю далі. Дозвольте сісти?

- Дозволяю.

Старший лейтенант Нікітченко сів.

- Доповідаю далі. Завдяки проведеній оперативній комбінації об’єкт тимчасово відмовився від задуманої акції і виїхав до свого знайомого однодумця, як було достовірно встановлено, займатися приватною підприємницькою діяльністю.

- Так це ж діяння, яке у нас карається у відповідності з Кримінальним кодексом Української РСР!

Генерал Свєтков взяв Кримінальний кодекс, знайшов потрібну статтю і прочитав:

- Стаття 150. Заняття приватнопідприємницькою діяльністю. Карається позбавленням волі на строк до п’яти років з конфіскацією майна або штрафом у розмірі до п’ятисот карбованців!

- Так точно, товаришу генерал! Після повернення об’єкта додому нашою рекомендацією силами органів внутрішніх справ його було затримано і поміщено в камеру попереднього ув’язнення РВВС на період розслідування, після чого його буде притягнуто до кримінальної відповідальності по загально кримінальній, а не політичній статті. Оскільки наміри диверсійно-терористичної діяльності він тільки виношував, але практично до реалізації задуманої і спланованої акції не приступив. За винятком придбання запалювальної речовини у вигляді гасу. І штрафом він не відбудеться, а отримує на повну катушку, тобто п’ять років з конфіскацією.

- Правильно! Таким чином за статистикою у нас буде менше притягнутих до кримінальної відповідальності за державні злочини дисидентів та інших ворожих елементів, щоб зарубіжні ворожі голоси менше брехали. Це вимога голови КДБ СРСР Юрія Володимировича товариша Андропова. Тактика змінилась, тепер в тюрми і психушки дозволено пакувать дисидентів та інших антирадянщиків лише в крайніх випадках. Хоча, певна річ, його треба було притягнути до кримінальної відповідальності по статті 60 Кримінального кодексу УРСР як ворога народу або ж запроторити в психушку!

- На найсвятіше зазіхнув, на Леніна! Наше знамено, відщепенець, само главно! - обурено мовив підполковник Довбач.

«Я так і знав, що він це скаже», - подумкував майор Бузина і полегшено зітхнув - теж подумки.

Генерал Свєтков знову розгорнув Кримінальний кодекс:

- І скільки б йому світило за статтею 60? Так, «Диверсія: зруйнування або пошкодження вибухом, підпалом чи іншим способом підприємств, споруд, шляхів і засобів сполучення, засобів зв’язку або іншого державного чи громадського майна, вчинення масових отруєнь або поширення епідемій та епізоотій з метою ослаблення Радянської влади - карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна і з засланням на строк до п’яти років чи без такого або смертною карою з конфіскацією майна». От так! Уточніть, товаришу Нікітченко, ваш об’єкт із категорії українських буржуазних націоналістів чи чистий, так би мовити, терорист?

- Взагалі-то у побуті і серед близького оточення він розмовляє українською. Свої наклепницькі заяви теж поширював українською, я читав.

- Ну, так це ж перша ознака прояву українського буржуазного націоналізму!…

Свєтков витягнув з правої шухляди червоний зошит, у який він записував власні вірші, спідньою губою накрив верхню, надавши обличчю глибокодумності, і зробив декілька нотаток.

Майор Бузина зауважив собі: «Запевне, новий вірш пише Філофей Алфейович про підступних ворогів-націоналістів і доблесних чекістів-комуністів».

У кабінеті було задушливо, наказом Степана Несторовича Мухи по всіх кабінетах і приміщеннях КДБ кватирки були забиті цвяхами і вікна щільно зашпакльовані.