Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Народний артист СРСР Дмитро Гнатюк заспівав: «Наливайте, браття, кришталеві чари!»

- Та все робота заважає. Цілий тиждень був у відрядженні в Москві, тільки-но повернувся, - сказав майор Бузина, подумки відзначивши: «Гарну пам’ять має ця вродливиця у вишиванці, як у куми».

- За весною, либонь, їздили? Щось не видно, щоб ви її звідти привезли.

- Звідти лише головний біль можна привезти.

- До тями. «Кристалом» полікуєтесь?

- Наливайте «Кристал», - погодився майор Бузина.

Шинкарка відчинила дверці холодильника, вийняла пляшку «Кристала» і почала відмірювати кришталевий напій у мензурці.

- А чому це «Кристала» немає на вітрині? - запитав спостережливий відвідувач з-за першого столику, помітивши, з якої пляшки шинкарка розливає горілку. - І чому одним можна, а іншим - ні?

- «Кристал» продається лише для членів ЦК профспілок працівників гірничо-добувної промисловості! - відрізала шинкарка, виставила на шинквас шкляники, закуску і знову заховала «Кристал» в холодильник. - І по талонах!

- А-а-а, - вибачливо протягнув спостережливий відвідувач і повернувся до свого шкляника з недопитою «Московською».

- Прошу, Олексію Григоровичу. - Шинкарка нарізала свіжі бутерброди і розлила томатний сік. - Це у вас новий працівник? - запитала вона, показуючи на старшого лейтенанта Нікітченка. - Ще не бачила. Молодий і, мабуть, нежонатий?

Старший лейтенант Нікітченко глянув на ліву долоню і згадав, що руки він вимив ще перед доповіддю генералу Свєткову, коли удвох з майором Бузиною заходив прибратися у туалет Центрального апарату КДБ УРСР на другому поверсі.

Майор Бузина сказав:

- Проходить стажування, може, й візьмемо.

Шинкарка засміялася:

- Ви ж, Олексію Григоровичу, не будьте занадто строгими.

- Побачимо, - сказав майор Бузина.

Настрою жартувати з симпатичною шинкаркою у нього не було.

Він взяв горілку, томатний сік, бутерброди з салом і поставив на осібний столик.

Старший лейтенант Нікітченко вийняв з посвідчення, яке йому вручив підполковник Мусоргський, два карбованці і спробував розрахуватись.

Майор Бузина притримав його:

- Не клопочись, моя черга. Ти у мене в гостях. - Він зазирнув у свій гаманець, пошарудів пальцями і сказав: - Грошей, як гною, на квитках ми зекономили.

Олексій Григорович віддав гроші шинкарці, повернувся до столу. Відтак підняв свій шкляник і глянув через шкло вхідних дверей на майдан.

Богдан Хмельницький показував булавою у бік Москви.

- Почали в Москві, - сказав Олексій Григорович, - закінчимо у Києві. За приїзд на Батьківщину!

- За приїзд! - цокнувся старший лейтенант Нікітченко.

Випили, закусили.

Молоточки в голові Олексія Григоровича перестали стукати.

Старший лейтенант Нікітченко посолив томатний сік, допив і знову вийняв посвідчення:

- Повторимо?