Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- Викличте негайно до мене полковника Бердиша!

- А майор Бузина хай заходить? - перепитав капітан Глюк.

- Ні, хай почекає. Зайде після полковника Бердиша! Я скажу!

Підполковник Довбач посміхнувся і боком вийшов з кабінету.

2.4.

Чекаючи полковника Бердиша, генерал Свєтков уважно з червоним олівцем прочитав статтю під назвою «Пугачова везе у Києв дулі з матом», в якій йшлося про наступні гастролі у Києві московської співачки, а також про те, що популярна зірка радянської естради Алла Пугачова, запаморочена аж ніяк не заслуженою славою, вкрай розбестилася, на концертах показує глядачам дулі, даровані їй букети кидає у публіку і регулярно дозволяє собі висловлюватись нецензурною лексикою, тобто матюками.

Генерал Свєтков червоним олівцем попідкреслював окремі місця, поставив два знаки оклику і три знаки питання.

- Де полковник Бердиш? - по прямому телефонному зв’язку запитав він капітана Глюка.

- Полковник Бердиш сказав, що його на явочній квартирі «Циклон» чекає з підготовленим повідомленням агент «Лютий». Обіцяв повернутись через півгодини після явки, - доповів капітан Глюк.

- Який «Циклон», який «Лютий»?! Я ж сказав негайно! Якщо вже пішов, наздоженіть! «Циклон» і «Лютий» почекають!

- Та ось він уже…

Генерал Свєтков не дослухав капітана Глюка і спересердя кинув слухавку на важелі апарату.

- Викликали, Філофею Алфейовичу? - Полковник Бердиш кахикнув і увійшов до кабінету.

Він був у сірому костюмі.

«Значить, не збрехав, справді йде на зустріч з «Фєвральським», - подумав генерал Свєтков і незадоволено проказав:

- Це що таке робиться, товаришу Бердиш, надходять сигнали, що гастролі московської співухи Алли Пугачової можуть негативно вплинути на позитивний розвиток оперативної обстановки в республіці, а ви мовчите? Ви читали статтю у «Вечірці»?

- Аякже, Філофею Алфейовичу, кхм-кхм, читав, - промовив полковник Бердиш, обережно зачиняючи двері і залишаючись коло порога. - Так, ситуація у зв’язку з приїздом Алли Пугачової до Києва дещо напружена, біля театральних кас третю добу спостерігається скупчення народу, який розраховує на квитки. Більше ніяких негативних проявів не фіксується. Мені подзвонив агент «Лютий» і доповів, що стаття у «Вечірньому Києві» підігріває нездоровий інтерес у київської публіки до гастролей Пугачової у Києві. Агент «Лютий» доповідає, що такого ажіотажу не було навіть тоді, коли до Києва з концертом приїздили іноземні групи «Спейс» і «Ліпс». Агент «Лютий» підготував повідомлення, і чекає на мене на явочній квартирі «Циклон». Я дав розпорядження майорові Каламарчуку, кхм-кхм, через Міністерство культури України і органи внутрішніх справ ретельно взяти оперативну обстановку під контроль. Поки що ніяких антигромадських проявів, кхм-кхм, чи антирадянських висловлювань не відмічається. Декількох особливо активних прихильників співу Пугачової з профілактичною метою відправлено під адміністративний арешт до закінчення її гастролей в Києві.

- А що, гастролі не можна відмінити?

- Та ні, Філофею Алфейовичу, не можна. Я консультувався з 5-м управлінням КДБ СРСР, начальник 1-го відділу, який займається творчою інтелігенцією, каже, що забороняти гастролі недоцільно, заборона навпаки може збурити ідеологічно шкідливі прояви з боку Пугачової.

- Ліберали! Пугачової бояться! Які прояви? Посадить на п'ятнадцять діб, як ми посадили тут її фанатів… Посадили?

- Посадили, Філофею Алфейовичу, кхм-кхм.

- І нема проблем! Як казав Йосиф Віссаріонович… Гм… Гаразд, продовжуйте контролювати обстановку, за результатами, якщо будуть ворожі прояви з боку Пугачової, підготуйте доповідну. Хай там у Москві почитають. У доповідній написати про те, щоб надалі Пугачовій гастролі у Києві не дозволяли!

- Проконтролюємо і напишемо, Філофею Алфейовичу. Дозвольте йти на явку? - Полковник Бердиш тримав під пахвами шкіряну течку і нетерпляче позирав на годинник.

- Ідіть, - дозволив генерал Свєтков і зітхнув: - Не вистачало ще тут Пугачової перед колегією, а полковник Бердиш кашляє, хоч сам здоровий, як бугай за даними флюорографії. Аякже, бігає за своїм «Фєвральським», найбільше від усіх зібрав агентурних донесень, а тут треба гибіти над документами і часу зустрітись з агентом «Матіолою» не маю, хоча я їй обіцяв проінструктувати.

Свєтков поклав у портфель газету «Вечірній Київ», порозкладав аркуші з проектом доповідної записки на колегію, глянув на настільний календар і натиснув на кнопку телефонного зв’язку з черговим по Управлінню:

- Де швендяє майор Бузина? Скільки ще я можу чекати виконання мого розпорядження?! А, ось він. - Генерал Свєтков побачив у дверях майора Бузину, поклав слухавку і невдоволено протягнув:

- Щось довго ви йдете до кабінету начальника Управління. Ви знаєте, чого я вас викликав?

- Знаю, - відповів майор Бузина. - Я ознайомився з шифротелеграмою і встиг скласти попередній план проведення занять з новоствореним відділенням у 5-му управлінні КДБ СРСР.

- Встигли? - перепитав генерал Свєтков, уважно глянув на майора Бузину і подумав: «Відміняти свою команду про направлення Бузини у Москву я не буду, а то він ще здогадається, що висить на цугундері. Розберемося потім. У Москві займатися своєю підривною діяльністю він не буде». - Тоді сідайте. І показуйте свій план. Підполковник Лясицин затвердив?

- Так, Філофею Алфейовичу, - відповів майор Бузина, - Микола Прокопович затвердив.