Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- Філофею Алфейовичу, - притишив голос підполковник Довбач, - а старший лейтенант Горбачук подобається Степанові Несторовичу. Він дуже гарно виступив на останньому партійному активі, і Степан Несторович затребував його особову справу і партійну характеристику. Виявилося, що старший лейтенант Горбачук, коли працював діловодом у Проскурівському райкомі КПУ, заочно закінчив Вищу партійну школу, іншої освіти він не має, і звідти його взяли діловодом на оперативний облік в обласне УКДБ, а потім Каламарчук у свій відділ.

- З посади діловода в Центральний апарат на оперативну роботу? Подібного ще не було з часів ВЧК!

- Степан Несторович сказав, що подібні кадри з вищою партійною освітою треба цінити, і запропонував Володимирові Олександровичу вивчити питання про переведення старшого лейтенанта Горбачука в Управління кадрів на посаду начальника відділення.

- Я підтримую пропозицію Степана Несторовича, - сказав генерал Свєтков. - Хай цей діловод їсть в кадрах повидло і пише анонімки, а не в нашому Управлінні. На здоров’я.

- Хай їсть, Філофею Алфейовичу. Стосовно ж невиконання підполковником Капустянським плану вербовок і вербування члена КПРС я вже провів певне розслідування.

- Як його, до речі, псевдонім того члена КПРС, якого завербував Капустянський?

- «Фердинанд де Соссюр», - відповів Довбач.

Свєтков потягнувся до звітності про виконання 5-м управлінням квартального плану вербувань і прочитав:

- Правильно, «Фердинанд де Соссюр» ⁷⁾. До речі, що це за псевдонім такий чудернацький, до того ж з якимись нездоровими натяками: «Фердинанд де Сос-сюр»? Соссюр чи Сосюра? Мені мій агент «Степовик» доповідав, що поет Сосюра ⁸⁾ був прожжонним націоналістом. Служив у Петлюри, написав вірш «Любіть Україну». Його любив Шелест, кажуть, і читав того вірша, розмахуючи булавою. А чому не Родіну, нашу матір? Доведеться мені написати вірш «Любітє Родіну, вашу мать!»

- «Соссюр», Філофею Алфейовичу, а не Сосюра. Соссюр - це вчений-мовознавець, а не петлюрівський поет. Підполковник Капустянський пояснює, що завербований ним агент «Фердинанд де Сос-сюр» є фахівцем в галузі мовознавства, тому і такий псевдонім вибрав з метою конспірації. Агент «Фердинанд де Сос-сюр» йому потрібен, само главно, для лінгвістичної експертизи розшукуваних авторів анонімних антирадянських документів з терористичними намірами. У підполковника Капустянського оперативна ділянка роботи по розшуку анонімників, він цим займається…

- Сам знаю, товаришу Довбач, чим займається підполковник Капустянський і чим не займається. Краще б він вербував агентуру із числа вороже налаштованих елементів, які займаються виготовленням і розповсюдженням анонімних відправлень від імені невстановлених осіб, яких треба за допомогою агентури встановить і викрить. А не членів КПРС, які свої прізвища не приховують і яких розшукувать не треба. Анонімки члени КПРС не пишуть…

Генерал Свєтков спіткнувся, подумав і сказав:

- Ви ж не забудьте сьогодні написати характеристику на Горбачука в кадри. Хай іде. Історію з варенням чи повидлом треба якось зам’яти.

- Зроблю, Філофею Алфейовичу.

- А підполковник Капустянський увесь колектив Управління тягне за показниками вербування! Він прикривається тим, що, мовляв, багато часу у нього забирають громадські доручення. Але за цей час, за моїми підрахунками, він уже зібрав коштів на три пам’ятника чекістам! По-моєму, той пам’ятник уже років з десять, чи й того більше, як уже спорудили на площі імені Фелікса Едмундовича товариша Дзержинського, коли я до інспекції працював ще на периферії. Треба перевірити, а то я підозрюю, що він ті кошти складає у «чорну» касу. Щойно він заходив до мене з відомістю.

«Що, - питаю, - знову на пам’ятник чекістам?»

«Ні, - відповідає, - на вінок прапорщику».

Не встиг прапорщик долетіти до асфальту, скотившись з даху, як Капустянський вже тут як тут зі своїми фіскальними домаганнями. Мені колись скаржився секретар парткому КДБ УРСР полковник Кравець, що мало того, що Капустянський на той час втричі перевищив кошторис на пам’ятник чекістам, так ще втерся в довір’я до автора пам’ятника скульптора Бородая. Той не знайшов для пам’ятника кращої натури, ніж Капустянський, і виліпив з нього першого з двох чекістів, додавши йому вуса. А другого виліпив з полковника Бердиша у картузі. Після чого вся наша країна змушена оглядати Капустянського у будьоннівці і Бердиша в картузі на пам’ятнику чекістам, гадаючи, що то і є справжні чекісти! А який з Капустянського справжній чекіст? - скоріше митар, ходить тут зі своєю торбинкою і вимагає… А Бердиш?

- Можливо, Капустянського, з урахуванням його нахилів, доцільно було б перекинути в «єврейський» відділ, товаришу генерал? - запропонував підполковник Довбач.

- Ні в якому разі! - Генерал Свєтков від обурення ляснув рукою по столу. - Він примусить здавати гроші на пам’ятник розстріляним у Бабиному Яру євреям! Не вистачало ще, щоб його пика з’явилась і на тому монументі в Бабиному Яру!

- Так точно, ні в якому разі! То мені його начальник відділу полковник Темниченко казав, що краще б було Капустянського перевести до «євреїв». Дозвольте ще на хвилинку, товаришу генерал. - Голос підполковника Довбача знову набрав утаємничості. - Щойно я дізнався, що майора Бузину викликає в Центр для проведення навчань Філіп Денисович Бобков. Але є оперативні дані, що товариш Бузина нещодавно мав конспіративну зустріч з колишнім працівником 5-го управління Іваном Іллєнком, звільненого за підозрою у зв’язках з націоналістичними елементами.

- Іллєнко? Знаю, це ж перевертень!

- Так, перевертень. Майор Бузина кілька днів тому зустрівся з Іваном Іллєнком на Хрещатику, зайшов з ним у пивничку під назвою «Струмок» і розмовляв десь з пів години, тихо, так, що розвідник з бригади «Ніколая Ніколаєвіча» 9) нічого не почув.

- Так-так, конспіративна явка двох перевертнів. В список «емен-деспистів» його треба негайно включати.

- Я того ж дня вже включив і повідомив в інспекцію, щоб перевірили його конспекти. Гадаю, що для початку буде досить матеріалів, щоб взяти Бузину на парткомі за шкірку. Для початку! Окрім того, я спрямував своє «джерело» на його вивчення під «легендою». І от перші результати, які підтверджують версію про злочинний зв’язок Бузини з Іллєнком. Щойно моє «джерело» провело бесіду з Бузиною, і от що виявилось. Виявилось, що Бузина не зовсім вірно тлумачить заходи колишнього російського уряду щодо боротьби з проявами українського буржуазного націоналізму в другій половині ХІХ-го століття. Зокрема, він займає позиції, які можна розцінювати як підтримку спланованих сучасними нацелементами виступів проти Емського указу, підписаного російським царем-визволителем Олександром Другим. До того ж схвалює вбивство Олександра Другого, здійснене правнучкою останнього українського гетьмана Софією Перовською, вважає відновлення закритої, - Довбач глянув на цидулку, яку тримав у своєму нотатнику, - попечителем Київської навчальної округи Михайлом Юзефовичем газети «Кієвскій Тєлєграф», в якій знаходили притулок польські і українські буржуазні націоналісти, можливим лише при умові видання її українською мовою та закриття львівської газети «Слово», яке боролась за «язичіє» і підтримувала Олександра Другого. Попечителя Київської навчальної округи Михайла Юзефовича, який в ХІХ-му столітті боровся проти українського буржуазного націоналізму, назвав «офіцером діючого резерву КДБ». КДБ називає «психлікарнею», де «вправляють мізки». Крім того, Бузина схвалює сталінські репресії проти вищого партійного керівництва на Україні, зокрема, вірного ленінця і більшовика Затонського, іменем якого названо вулицю в Києві. Каже, що Затонський винен у голоді 33-року.

- Голод? Який голод?! Треба взагалі заборонити це слово в радянській історії. Так, був неврожай і тимчасові труднощі з продовольством! Але нема хліба і картоплі - піди в ліс, назбирай ягод, грибів, сядь і їж. У нас теж в Мордовії були недороди. Голод - то в Африці, і то в тих місцях, де немає джунглів. Товариш Лєнін казав, що їсти треба для того, щоб жити, а не навпаки. Деякі читають безсмертні його твори, механічно конспектують, а суті не розуміють. Рішення колегії з цього питання було. Та-а-ак, мені завжди здавалось, що цей Бузина трохи з гнилизною - розмовляє тільки українською мовою, ось ви кажете, засуджує Емський указ, схвалює вбивство Олександра Другого… ким? Перовською? Правнучкою останнього українського гетьмана Кирила Розумовською? Так-так! Позитивно ставиться до окремих порушень соціалістичної законності, які допускалися в 30-х роках і які засуджені нашою партією. А начальник відділу підполковник Лясицин характеризує його позитивно. Відмінять відрядження майора Бузини в столицю не будемо, я вже доповів Філіпу Денисовичу. Я його особисто проінструктую, і без мого інструктажу в Москву він не поїде. Потім я пораджусь з нашим головою Віталієм Васильовичем товаришем Фядорчук, як провести з майором Бузиною індивідуальну виховну роботу і що з ним робити далі в плані оперативної розробки та припинення його діяльності удвох з Іллєнком. Перевертня треба викрити і покарати! Щоб і іншим наука була! Тільки на Бузині зупинятися не можна. Треба посилити і загально профілактичну партійну роботу, і індивідуальну, не втрачаючи з поля зору кожного чекіста-комуніста. Ви записуйте, товаришу Довбач.

- Так-так, - прохопився Довбач і почав старанно водити ручкою по записнику.

- Не тільки Бузина, але й увесь наш чекістський колектив працює у ворожому середовищі, тому безперервно піддається негативному впливу противника. Ви домовтесь з ЦК КПУ, зв’язки у вас там є, я знаю, щоб надіслали нам досвідченого лектора з питань боротьби з націоналістичною ідеологією, в порядку партійного навчання. Хай прочитає для нашого колективу гостру лекцію, бажано завтра, щоб і майор Бузина відвідав і вислухав перед поїздкою в Москву. Назву таку запропонуйте… - Свєтков подивився на стелю і сказав: - «Український буржуазний націоналізм - ворог пролетарського інтернаціоналізму і практичні заходи комуністів України щодо посилення боротьби з ним». А я з приводу коливань окремих наших чекістів-комуністів таки напишу гострого вірша в завуальованій формі. «Любітє Родіну, вашу мать!», - назва вже є. Надрукуємо його в нашій стінгазеті «Маяк», хай почитають. Коли планується черговий випуск нашої газети?

- 30-го числа, ще пару тижнів є в запасі.

- Тоді встигну. Ударю по кожному, хто в нашому чекістському колективі вже став перевертнем чи може ним стати. Буду вважати це своїм партійним дорученням. Ви кажете, Бузина засуджує Емський указ і виступає за відновлення націоналістичної газети «Кієвскій Тєлєграф», називаючи попечителя Київської округи товариша Юзефовича офіцером діючого резерву КДБ? - Генерал Свєтков вийняв з шухляди товстий нотатник червоного кольору і зробив у ньому кілька записів.