- А чого ж? - Майор Бочонкін хвильку помізкував, відтак стріпнув чубом і досить упевнено відповів:
- «Начальнік Пятого управлєнія Комітєта государствєнной бєзопасності Украінской еСеСеР гянярал Святков уху єл».
- Невже? - піднявши брови, невідомо чому здивувався капітан Майоренко.
Капітан Глюк розкрив рота, відірвав погляд від реєстраційного журналу і зиркнув на двері до кабінету начальника Управління.
Капітан Сорока, зайнятий пошуками у своїх кишенях можливо завалящих восьми копійок, теж стригнув вухом.
- Вже, - відповів майор Нежердецький капітанові Мойоренку і дав команду мойорові Бочонкіну: - Тепер навспак, добродію Іване, українською, з урахуванням раніше засвоєної науки.
- На горі є блекота, а генерал Свєтков, як там? - уху єл із свіжою паляницею в кукурудзі, - без запинки відповів майор Бочонкін.
- Сливень молодчага, - похвалив майор Нежердецький - Так ти небавом оволодієш українською не згірш, ніж їдиш та іврит. Тіко не «уху єл», а навспак - «юшкою ласував». Не плутай. «Уху єл» він до того, доганяєш: «До-то-го! До-то-го!», - напевно, ще в дитинстві і у визначені моменти. Найперше весною і восени той факт виявляється серед подібного кола людей. Спалахи! Наш психіатр із військово-медичної служби майор Сілевич твердить, що се явище заразне. Він каже, що сам заразився від пацієнтів, приймаючи їх у нашій поліклініці на вулиці Рози Люксембурґ під час проходження диспансеризації весною і восени. Глюче, яке сьогодні число?
Капітан Глюк глянув на календар:
- Шосте березня одна тисяча дев’ятсот…
- Зрозуміло, березень. А за єврейським календарем, добродію Іване?
- Кінець року за єврейським календарем, місяць адар. Можливо, подвійний адар, треба подивитись, - відповів майор Бочонкін.
Майор Забара в кабінці «ВЧ-зв’язку» розповідав про використання розвідкою і контррозвідкою Канади - Королівською Канадською Кінною Поліцією (КККП)представників української діаспори в країні, в першу чергу прогресивних організацій, для проведення розвідувально-підривної діяльності проти СРСР.
«Михайло Йосипович перейшов до моїх завдань, - відзначив подумки майор Бузина. - До обіду встигне».
На тому кінці дроту співрозмовник майора Забари, либонь, щось недочував, тому майор Забара змушений був підвищити голос:
- Кінна поліція, кінна! Лошадіная! Ло-ша-ді-на-я! Не фамілія лошадіная, а назва спецслужби Канади лошадіная, повторюю - Королівська Канадська Кінна Поліція, Ка-Ка-Ка-Пе!
Перехожі, що прошкували хідником вздовж будинку КДБ, через вікно почули роз’яснення майора Забари про «лошадіную поліцію Ка-Ка-Ка-Пе» і пришвидшили ходу. Деякі миттю, не озираючись, повернули в інший бік і обійшли будинок КДБ паралельною вулицею.
- Потім подивишися, - сказав майор Нежердецький майорові Бочонкіну і повернувся до капітана Глюка: - А ти зачини двері щільніше до тамбуру, - майор Нежердецький показав на двері кабінету начальника Управління, - а то звідти флюїди можуть перекинутись сюди, вони особливо рясно літають, коли у нас березень, починається весна, а за єврейськмм календарем закінчується рік і йде місяць…, як ти там повів, Іване Демидовичу? Адар?
- Адар, - підтвердив майор Бочонкін. - Можливо, подвійний. Треба подивитись в календар.
- Не треба, і так ясно, - з меланхолією в голосі констатував майор Нежердецький. - Зачиняй, Михайле, двері.
Глюк причинив двері, майор Нежердецький подякував йому і повернувся до майора Бочонкіна:
- Тепер знову, Іване, російською, з урахуванням вимови нашого гянярала Святкова та переходом з юшки на уху, про який ти вже доречно повідав, і без плутанини.
Майор Бочонкін стріпнув чубом і скоромовкою на одному диханні проговорив:
- «Начальнік Пятого управлєнія Камітєта гасударствєнной бязапасності Украінской СеСееР ґянярал Святков уху єл».
- Перфектно! - відзначив майор Нежердецький.
- Іван Демидович, - задоволений похвалою, сказав майор Бочонкін, і простягнув руку майорові Нежердецькому.
- Левко Юхимович, - відповів, потискаючи правицю майорові Бочонкіну, майор Нежердецький.
Майор Забара розтовкмачував своєму співбесіднику на тому боці дроту, що працівники Ка-Ка-Ка-Пе їздять не на конях, а на сучасних автомобілях.
Капітан Сорока, знову стригнувши вухом, тикнув пальцем в груди підполковникові Капустянському і скоромовкою випалив:
- Зачекайте, Михайле Івановичу, зараз збігаю у відділ, знайду вісім копійок і принесу.