Остання збірка: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Запала тиша. Потім Джанет пішла приготувати коктейль. Коли вона виходила з кімнати, Фрелейн дивився їй у спину. «Пора», — подумав він, торкнувшись

кнопки.

Але момент був безнадійно втрачений. Він не міг застрелити її. Не можна убити дівчину, яку кохаєш.

Думка про те, що він закохався, вразила Фрелейна. Він їхав до Нью-Йорка, щоб убивати, а не

одружуватися!

Вона повернулася з келихом і сіла проти нього, дивлячись в нікуди тим самим порожнім, безнадійним

поглядом.

— Джанет, — зважився він, — я кохаю тебе.

Вона поглянула на нього, в її очах блищали сльози.

— Не треба, — вирвалося в неї. — Я — Жертва. Я не встигну дожити до...

— Тебе ніхто не уб'є. Я — твій Мисливець.

Вона пильно поглянула на нього, потім непевно

посміхнулася.

— Ти хочеш мене убити?

— Не сміши мене, — сказав Фрелейн. — Я хочу одружитися з тобою.

Джанет опинилася в його обіймах.

— Боже мій! — схлипнула вона. — Це чекання... я так змучилася...

— Усе позаду, — заспокійливо шепотів Фрелейн. — Ти лише уяви, як ми розповідатимемо цю історію нашим дітям: тато приїхав убити маму, а замість того вони одружилися...

Вона поцілувала його, відкинулася на спинку дивана, потім закурила.

— Давай збиратися, — почав Фрелейн. — Насамперед...

— Постривай, — зупинила вона його. — Але ж ти не спитав, чи кохаю я тебе?

-Що?

Усе ще посміхаючись, вона спрямувала на нього запальничку. Внизу в корпусі зяяв чорний отвір — саме для кулі тридцять восьмого калібру.

— Що за жарти? — вигукнув він, підхоплюючись.

— Я не жартую, коханий, — відповіла вона.

Пелена спала з очей Фрелейна: як він міг вважати її дівчиськом?

Дивлячись на неї зараз, він зрозумів, що їй майже тридцять. Кожна хвилина напруженого подвійного життя убивці залишила слід на її обличчі.

— Я не кохаю тебе, Стентоне, — неголосно промовила Патциг, не опускаючи запальничку.

Фрелейн завжди бився до останнього. Але навіть у ці останні секунди, він не міг не захоплюватися тим, як блискуче зіграла свою роль ця жінка, яка із самого початку, напевно, знала усе.

Він натиснув кнопку — готовий до бою пістолет опинився в його руці.