Остання збірка: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Транзистор серії GE 1324Е.

Машина глухо загуділа, відсунулася панель. Там лежав крихітний транзистор.

— Непогана річ, — зізнався Грегор. — Що ти робиш?

— Чищу креветки, — сказав Арнолд.

Підкріпивши сили салатом з креветок, компаньйони незабаром одержали дозвіл на старт і за годину були вже в космосі.

Вони прямували на Денет IV, планету середніх розмірів у сузір'ї Сикофакса. Це була спекотна, волога, родюча планета, але мала одну серйозну ваду — надто багато дощів. Майже весь час там дощило, а коли дощу не було, то він збирався йти.

Це полегшувало роботу. Принципи регулювання клімату були добре відомі, до того ж з подібними труднощами доводилося мати справу на багатьох планетах. Припинення й зміна моделі опадів забере в «ААА Ейс» кілька днів.

Після кількаденної подорожі, яка не відзначалася жодними подіями, на екранах з'явилася Денет. Арнолд вимкнув автопілот і спрямував корабель крізь густі хмари. Вони пливли в кілометровому шарі білястого туману. Нарешті з'явилися гірські вершини, а ще за кілька хвилин корабель завис над голою сірою рівниною.

— Дивний колір для ландшафту, — зауважив Грегор. Арнолд кивнув. Він звично повів корабель по спіралі,

вирівняв його, акуратно опустив майже до поверхні й, урівнявши всі сили, вимкнув головний двигун.

— Цікаво, чому тут немає рослинності? — здивувався

Грегор.

За мить вони дізналися чому. Корабель на секунду завмер, а тоді занурився у гадану рівнину й, пролетівши кілька метрів, упав на поверхню.

Те, що здавалося рівниною, виявилося туманом такої щільності, який можна зустріти лише на Денеті.

Вони швидко відстебнули ремені й ретельно обмацали зуби, кістки та зв'язки. Переконавшись, що нічого не зламано, перевірили корабель. Падіння не пішло на користь їхньому старенькому судну. Радіо й автопілот цілковито вийшли з ладу. Десять пластин обшивки були зім'яті і, що найгірше, розтрощені деякі делікатні елементи системи керування.

— Нам пощастило, — сказав Арнолд.

— Так, — відповів Грегор, вдивляючись у туман. — Але наступного разу краще сідати за приладами.

— З іншого боку, я навіть радий, що це сталося. Тепер ти переконаєшся, що Конфігуратор — життєво необхідна річ. До праці.

Вони склали список усіх пошкоджених частин. Арнолд підійшов до Конфігуратора й натиснув кнопку.

— Пластина обшивки двигуна, квадратна, п'ять на п'ять дюймів, товщина — півдюйма, сплав 342.

Конфігуратор швидко виготовив необхідне.

— Нам треба десять штук, — сказав Грегор.

— Знаю, — відповів Арнолд і знову натиснув на кнопку. — Ще одну.

Машина не послухалась.

— Мабуть, треба вводити команду в повній формі, -промовив Арнолд.

Він ударив кулаком кнопку ще раз і вимовив:

— Пластина обшивки двигуна, п'ять на п'ять дюймів, товщина — півдюйма, сплав 342.

Машина мовчала.

— Дивно, — сказав Арнолд.

— Авжеж, — погодився Грегор, відчуваючи, що всередині у нього щось обривається.