Остання збірка: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Що це таке? — запитав він.

— Яка гарна. — Арнолд ніжно поплескав машину. -Міжзоряний лахмітник Джо радий був нам її продати. Я придбав її майже за безцінь.

Грегор усе зрозумів. Йому вже доводилося мати справу з лахмітником Джо, і щоразу це призводило до сумних наслідків. Машини Джо працювали, але коли, як часто і яким чином — це вже інша справа.

— Жодної з машин Джо я в космос не візьму, — суворо сказав Грегор. — Може, нам пощастить продати її на брухт?

Він почав шукати велику кувалду.

— Стривай, — заблагав Арнолд. — Дай-но я покажу тобі, як вона працює. Уяви собі. Ми в далекому космосі. Виходить з ладу головний двигун. З'ясовується, що на шестерні номер 3 відкрутилася й зникла дюралева гайка. Що ми робитимемо?

— Візьмемо нову гайку з числа тих 2305 предметів, які взяли із собою на випадок надзвичайної ситуації, — сказав

Грегор.

— Справді? Але ж ти не включив до списку дюралеву гайку на чверть дюймаї — тріумфально вигукнув Арнолд. -Я перевіряв. Що тоді?

-Не знаю, — сказав Грегор. — А що ти можеш запропонувати?

Арнолд підійшов до машини, натиснув кнопку й голосно та чітко промовив:

— Дюралева гайка, діаметр чверть дюйма.

Машина глухо загуркотіла. Спалахнули лампи. Плавно відсунулася панель, і перед очима компаньйонів з'явилася блискуча, щойно виготовлена гайка.

— Гм, — мовив Грегор без особливого ентузіазму. — Отже, вона виготовляє гайки. А що ще?

Арнолд знову натиснув кнопку.

— Фунт свіжих креветок.

Панель відсунулася — всередині були креветки.

— Треба було замовити очищені, — сказав Арнолд. — Ну гаразд.

Він натиснув кнопку.

— Графітовий стержень, метр двадцять у довжину, два дюйми в діаметрі.

Цього разу панель від'їхала далі. З'явився стержень.

— Що ще вона може робити? — поцікавився Грегор.

— А що б ти хотів? — запитав Арнолд. — Маленьке тигреня? Карбюратор зворотної тяги моделі А? Лампу на двадцять п'ять ватт чи жувальну гумку?

— Ти хочеш сказати, що вона може виготовити все, що завгодно? — спитав Грегор.

— Усе, що забажаєш! Це Конфігуратор. Спробуй сам. Грегор спробував і швидко отримав одне за одним пляшку питної води, наручний годинник і банку майонезу.

— Гм, — сказав він.

— Тепер ти розумієш? Це ж краще, ніж пакувати 2305 позицій? Простіше й логічніше виробляти на місці те, що тобі потрібно.

— Виглядає привабливо, — сказав Грегор, — але... — Що «але»?

Грегор похитав головою. Справді — що? Він не міг збагнути. Просто з власного досвіду знав, що подібні пристрої ніколи не бувають такими корисними, надійними й бездоганними, як видаються на перший погляд.

Він глибоко замислився, потім натиснув кнопку.