Остання збірка: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Могло бути й гірше, — сказав собі Морисон. Він нахилився й уважно оглянув шини.

— Воно й є гірше, — додав він.

Обидві шини, що лопнули, були розідрані вщент і ремонту не підлягали. Тієї гуми, що залишилася, не вистачило б і на дитячу повітряну кульку.

Заласні колеса Морисон використав десять днів тому, перетинаючи Чортову Решітку. Рухатися далі без шин він не міг.

Морисон витяг телефон, стер пил з чорного пластмасового футляра й набрав номер гаража Ела у Престо. За секунду засвітився маленький відеоекран. Він побачив видовжене похмуре обличчя механіка, забруднене мастилом.

— Гараж Ела. Це Еді.

— Привіт, Еді. Це Том Морисон. Місяць тому я придбав у вас всюдихід «Дженерал моторс». Пам'ятаєте?

— Звісно, пам'ятаю, — відповів Еді. — Ви той хлопець, що поїхав сам Південно-Західною стежкою. Як там наш всюдихід?

— Усе гаразд. Чудова машина. Маю до вас одне прохання...

— Гей, — перервав його Еді, — що трапилося з вашим обличчям?

Морисон провів рукою по чолу — вона була в крові.

— Нічого особливого, — сказав він. — Я скотився з дюни, і в мене лопнули дві шини.

Він повернув телефон так, щоб Еді міг їх побачити.

— Не полагодиш, — сказав механік.

— Так я і думав. А всі запасні я витратив, коли їхав через Чортову Решітку. Послухайте, Еді, чи не могли б ви телепортувати мені пару шин? Підійдуть навіть відновлені. А то без них мені не зрушити з місця.

— Звісно, — відповів Еді, — тільки відновлених у мене немає. Я телепортую нові по п'ятсот за штуку. Плюс чотириста доларів за телепортацію. Тисяча чотириста доларів, містере Морисон.

— Гаразд.

— Так, сер. Якщо зараз ви покажете мені готівку або чек, які ви зможете відіслати разом із розпискою, я буду діяти.

— На даний момент, — сказав Морисон, — у мене немає ані цента.

— А рахунок у банку?

— Вичерпаний до нуля.

— Облігації? Нерухомість? Хоч що-небудь, що можна перетворити в готівку?

— Нічого, крім цього всюдихода, який ви продали мені за вісім тисяч доларів. Коли повернуся, розрахуюся з вами всюдиходом.

— Якщо повернетеся. Мені прикро, містере Морисон, але нічого не вийде.

— Що ви хочете цим сказати? — запитав Морисон. — Ви ж знаєте, що я заплачу за шини.

— А ви знаєте закони Венери, — уперто сказав Еді. — Ніякого кредиту! Гроші наперед!

— Не можу ж я їхати на всюдиході без шин, — сказав Морисон. — Невже ви мене кинете в такому становищі?

— Ніхто не збирається вас кидати? — заперечив Еді. — Такі ситуації трапляються зі старателями щодня. Ви знаєте, що робити, містере Морисон. Зателефонуйте до компанії «Комунальні послуги» й оголосіть себе банкрутом. Підпишіть папір про передання їм залишків всюдихода, спорядження і всього, що ви знайшли дорогою. Вони вас витягнуть.

— Я не хочу повертатися, — відповів Морисон. — Дивіться!

Він підніс апарат до самої землі.