Знову ж виразна ремінісценція зачину другої книги поеми Лукреція: солодко, осягнувши спокій, споглядати чужі, спричинені глупотою, бідування; у Сенеки навпаки: на тлі чужих безглуздих клопотів — солодко споглядати погідну ясність свого спокою.
242
Небесна сфера, за тодішніми уявленнями, обертається довкола Землі зі сходу на захід; підхоплювані тим рухом небесні тіла (Сонце, Місяць, планети) рухаються водночас своїми орбітами — у протилежному напрямку; зорі — найвіддаленіші.
243
Див. «Листи», 59, 16: «Душа мудреця — наче той обшир, що понад місяцем: там завжди помірне сяйво».
244
Епікурейський мудрець — протилежність до «зайнятої людини» (homo occupatus): осягнення найвищої насолоди вимагає повного спокою; Сенека протиставляє ліниву бездіяльність пересічної людини наполегливій праці мудреця над своїм досконаленням. «Бездіяльні» в Епікура — й боги: вони, десь у міжсвітах (intermundia), втішаються своїм спокоєм, байдужі до людських справ.
245
Поранений гладіатор міг під час бою звернутися до глядачів з проханням пощади (missio); ті ж або погоджувалися, даючи відповідний знак — великим пальцем догори (як і нині, коли щось схвалюємо), або — донизу, що означало «добий!» (confice!).
246
Див. прим. 8, Спок. (в електронній версії — коментар 134. — Прим. верстальника.)
247
Якесь огидне морське чудисько (vervex marinus); про того «барана» згадує лише Пліній в «Природничій історії» (IX, 44), називаючи його «морським розбійником».
248
Корбулон — Гней Доміцій Корбулон, консул (39 р. н. е.), переможець германців і парфян за імператорів Клавдія і Нерона; загинув як жертва Нерона (67 р.).
249
Ватіній — див. вище, прим. 5 (в електронній версії — коментар 216. — Прим. верстальника.).
250
Гай Цезар — Калігула (див. прим. 63, Коротк.).
251
Валерій Азіатик — Децім Валерій Азіатик, уродженець м. Віенна (Нарбонська Галлія), консул (46 р. н. е.), близький друг Калігули, згодом — організатор його вбивства (про нього розповідає Тацит: «Аннали», 11, 1, 2).
252
Херея — Кассій Херея, центуріон, згодом трибун преторіанської когорти.
253
Пріміпілярій — центуріон пріміпілів (досл. «перших списів»), командувач першої когорти легіону.
254
Майбутній імператор зростав у військовому таборі при своєму батькові, відомому римському полководцеві Германіку; звідси його прізвисько — Калігула, що означає вояцький чобіток. Пор. наше: Полуботок (полковник війська Запорізького); козацька старшина, згадаймо, знала латину, їй імпонували риси стоїчного мудреця.
255
Див. прим. 41, Спок. (в електронній версії — коментар 167. — Прим. верстальника.)
256