Сенека не раз наголошує на тому, що він, як і кожен філософ, працює заради прийдешніх поколінь: живе минулим, а теперішнє використовує, щоб прислужитися майбутньому.
212
Серен — див. прим. 1, Спок. (в електронній версії — коментар 127. — Прим. верстальника.)
213
Йдеться про професійних філософів.
214
Катон — див. прим. 28, Щасл. (в електронній версії — коментар 96. — Прим. верстальника.)
215
Мова про закон Цецілія Метелла, народного трибуна, прихильника Помпея; згідно з цим законом, Помпей мав прибути до Італії задля порятунку держави від змовника Катіліни, насправді ж цей закон був спробою передати верховну владу над Римом у руки Помпея; про це розповідає Плутарх (Катон, 26).
216
Публій Клодій — народний трибун і Публій Ватіній, легат Цезаря, відомі своїми зловживаннями й політичними авантюрами постаті останніх років Римської республіки. Клодія, зокрема, звинувачували у святотатстві: у 62 р., під час свят на честь Доброї богині, в якому могли брати участь лише жінки, він, переодягнувшись у жіноче вбрання, пробрався на те свято в будинок верховного понтифіка і претора Юлія Цезаря на побачення з його дружиною Помпеєю.
217
Тобто Атланта. Згідно з міфом, він брав участь у боротьбі титанів проти Зевса; за кару, змушений вічно тримати на плечах небосхил.
218
Про цю «хитру винахідливість» — ще Софокл у т. зв. «гимні людині» (Антігона, 332—362).
219
Погані звичаї — то не просто недруги, а люті вороги» (Св. Амвросій).
220
Мова про «перший тріумвірат» — союз Помпея, Цезаря і Красса.
221
Пор. у Горація: «Vis consili expers mole sua ruit» — бездумна сила обвалюється під своїм же тягарем (Оди, III, 4, 65).
222
Претура — друга після консулату вища державна посада в Римі (див. також прим. 4 до Щасл.) (в електронній версії — коментар 72. — Прим. верстальника.). Катон був претором у 52 р. до н. е.
223
Адамант — особливо твердий метал, сталь або сплав, досл. (з грец.) «непереборний».
224
Мова про перехід Ксеркса через Геллеспонт (див. прим. 18, Спок.) (в електронній версії — коментар 144. — Прим. верстальника.).
225
Лат. iniuria — кривда; contumelia — образа. Різниця між цими словами — в самій етимології: кривда — це щось проти-правне (in-iuria), щось таке, що завдає реальної шкоди, за що карає закон; від образи ж, хоча реальної шкоди не зазнаємо, наче надуваємося (tumere), дратуємось, надто — при «образі гонору» (Сенека, щоправда, пов’язує слово «contumelia» з «contemptus», зневага). Отож ображатися — значить опускатись до рівня того, хто ображає, робити йому честь: «…чия образа нас засмучує, того похвала, неминуче, — звеселяє», — скаже Сенека наприкінці XIII розділу.
226