ЯВА IX
Ц о куль, а потім Бор ох.
Ц о куль (один). Ну й дівчина! А!.. Одберу від жидів Харитину хоч би там як! Прямо квітка... та ще трохи випив,
і з думки не йде... Одберу!..
Б о р о х (виходить). Василь Микитович! Подождітє мене, пожалуста. Я зайду до Федьки — нам вмісті; проводіте меня від собаков.
Ц о к у л ь. Слухай! Уступи мені свою наймичку Харитину.
Б о р о х. Ви знову'за своє. Як же Рухля зостанеться сама з дітьми, га?
Ц о куль. Ти собі візьми бабу Горпину.
Бор ох. А одчого ви не візьмете собі бабу Горпину?
Ц о куль. Та від того, що вона тутешня, а всі тутешні рвуть що не попало: чи молоко, чи масло, чи борошно — усе таскають додому, бо жінка моя другий місяць слаба: хто його вглядить. А Харитина тут чужа, родичів нема, то хоч поки подружок не заведе, красти не буде, а тим часом жінка видужає. От яке діло!
Бор ох. Псс!.. І нашто вам ета рахуба?.. Вона нічого не поніма, вона лінива, без загаду нічого не зробе, вона тілько спать любе.
Ц о к у л ь. О, у мене не буде чспать.
Б о р о х. Оставте ето, просю вас.
Цокуль. Ая тобі кажу, що вона у мене буде служить.
Б о р о х. Ні, не буде.
Цокуль. Та що ж вона, кріпачка ваша, чи як? Я більше заплатю — і піде до мене.
Бор ох. Ну, то я вам скажу насурйоз: вона — бродяга!
Цокуль. А ти ж держиш її, чом же я не можу?
Бор ох. Ми? Ми другово діло... я знаю, де її взяв. Ну, оставте... вам будуть непріятності, бо Рухля її любить,
піднімить гвалт і з досади скажить уряднику, што вона бро-дята... і од вас її візьмуть у острог, тоді ні вам, ні нам.
Цокуль. Ну, стривай! Чого нам свариться? Я Ѵобі дам одступного. Хочеш?
Борох. Одступного?.. Єй-богу, не знаю, што із вами робить... А сколько ви дадітє?
Цокуль. Дам четверть вівса.
Борох. Нам жаль так задешіво уступить.
Харитина несе воду.
Відітє, какая проворная — як куля: і.сюда, і туда! Ви дадітє три четверті, нічого з вами робить. *
Цокуль. А, більш вже пропада! Нехай-вже дві. Борох. Єй, нельзя! Какая дєвушка, на всю округу не знайдеш: умная і проворная.
Харитина виходить з шинку і Яутко іде за хату.
Гляньте! Не, ви гляньте, прямо — куля!..
Цокуль. Так пришли її завтра до мене з квітками, я сам з нею побалакаю, а ти не кажи' їй нічого, не одговорюй!..