Чого ти, Мар’яно, так сердито мені одказала? Хіба я чим тебе вразив?
Мар’яна. Співай кому іншому лазаря! 4 Що то за звір? Ти мене щитаеш звірем, а себе охотником! Гнилі твої тенета, не вдержать такого звіра, як я.
Михайло. Та ну-бо, не сердься, я пошуткував.
Мар’яна. Коли ти шуткуєш, то й я шуткую.
Михайло (набік). Гостра бісова дівка, як коса. (До Мар'яни.) До тебе з голими руками не підступай.
Мар’яна. Авжеж, не підступай, бо опечешся!
Михайло (хоче обнять). Ох, ти ж, моя цікава!
Мар’яна (одхиляється). А може, й не твоя! Чорт каже, що його.
Михайло. Ніколи мені тепер, а то б ми зараз помирились! Ну, та дарма. Я на цих днях навідаюсь до тебе: можна?
Мар’яна. Не ждатиму, бо обманеш, а прийдеш — рада буду!
Михайло. О?? Рада! Ти мені до вподоби, Мар’яно.
Мар’яна. Не вперве чую! Слова такі мене не гріють.
М и х а й л о.'Діла прокляті мішають, а то й погріть би можна!
Голос знадвору: «Михайле! А йди-бо, коні не стоять».
Бач, мішають! Не гнівайся ж на мене, серденько! (Хоче обнять.)
П а л а ж к а увійшла.
Мар’яна (одпиха). Одчепись!
Михайло (кашлянувши, щоб замнять свій замір). Прощай, коні не стоять. (Хутко виходить.)
ЯВА X Мар’яна і П а л а ж к а.
П а л а ж к а. Що він тобі тут казав? Здається, хотів обнять?
Мар’яна. Ет! Аби зуби скалить... Чіпляється. Випитував мене, чи й справді я люблю Данила. Коли весілля наше буде.
Палажка. Недурно він мене із хати вислав. А ти ж йому що сказала?
Мар’яна. Сказала, що він дурний.
Палажка. Ох, не дурний! Він сам, давно я примічаю, зиркає на тебе неситим оком; а як довідається, що ви з Данилом любитесь, будь певна, підведе яку-небудь машину.
Мар’яна. Хіба такий?
Палажка. Заздрісний! Раз у раз копа протів Данила і батька так настроює, що і вони все гримають на бідного Данила!.. Ну що ж ми забалакались? Чим би тебе попошту-вать? Стривай! Я зараз меду принесу, а ти посидь. (Виходе.)
ЯВА XI Мар’яна одна.
Мар’яна. Попалась добре я, не знаю, що й робить!.. Михайло справді липне до мене... А тим часом я боюся, щоб не довідався Данило... От напасть!.. Котрий же з двох?.. Данило любить, а Михайло, здається, хоче в тенета упіймати!.. Та не діждеш! Не на таку наскочив! Сватай, коли до вподоби!
ЯВА XII Входить Данило.
Данило (ще на порозі). О! Й Мар’яна тут;