Терешко. То-то, що не проходять, а от мій Матюша проходе. (До Карпа.) Біда з тією наукою. Оце недавно був у городі, провідував Матюшу, французьке, брат, учить почав...
Тарас. Французьке? (Дивиться на часи.) Знаю. Мерси?
Терешко. Та пі, яке там «мерси»!.. «Ла-мер», «ла-пер»; одно слово — наука! І ніяк не потрапиш сказать: неначе так, та не так! Я вже наняв Матюші научителя і сам довго сидів біля них. Слухав, слухав, нічого не второпав. Матюша каже: «ла-мер», «ла-пер», «ла-сер» 41! Усі сміються. Учитель поправляє і поправляє,— я ж чую,— так само: «ла-пер», «ла-мер», «ла-сер». Тю, бий вас сила божа! Та й Матюша ж так само говорить: «пер, мер»! Ні, кажуть, не так! Матюша аж плакав... Біда!
Карпо. Нічого, згодом палама язика.
Тара с. Налама, палама - - цс правда! В учебпій команді зразу теж сильно важко і незрозуміло, а як язик наламаєш — пішов!
Сергій. Само собою — пішов!
Тарас. А як бувши в столиці Петербурзі...
Вбігає Василина, за нею Демид.
ЯВА V
Т і ж, Демид і Василина.
Василина. Доброго здоров’я, дядюшка! (Цілується з Тереиіком.)
Тарас (до Сергія). Настояща дама серця... підходяща!
Сергій. Само собою.
Василина (до всіх). З празником!'
В цей мент Демид говорить тихо до Карпа.
Тарас. Унтер-офицер конногвардійського полка Тарас Гупаленко, із Петербурха!
Василина робе кніксен і відходить до Карпа. Тиха розмова. Карпо її цілує,
а потім Демида.
(Тим часом до Сергія.) Ловка і всі формальності зна! Сергій. Само собою — зна!
Терешко. А що, хіба не краля?
Тарас. Не ждав таку в хахландії найти... Думав шукать у Петербурзі... Дама настояща, і формальності... і все... неначе в Петербурх попав, прямо на Невський! Терешко. А я ж казав!
Тарас. Дядюшка Терентій, ідіть зразу в атаку на приступ! (До Сергія.) Настояща дама серця!
Сергій. Само собою — з серцем.
Карпо (до Василины і до Демида). Ну, слава богу, що так сталось! Дуже, дуже рад!
Терешко. А що, Василино, скоро нас покличеш на весілля?
Тарас (до Сергія). Ловко атакує.
Василина. Ще не знаю.
Терешко. Мабуть, без дядька не обійдеться... Треба буде поклопотать... а?
Василина. А не обійдеться!
Тарас (крутить вус і дивиться на часи). А коли що, то й ми поможемо...
[41] Сестра (франц.).— Ред.