— Я краще промовчу, заощаджу питання. Але продовжуйте відповідати на останнє. У чому призначення блакитних каменів?
— Вони притягуються до печери і один до одного, — пояснила вона мені. — Будь-яка людина при самому малому тренуванні може взяти один з них і просто піти туди, куди його вабить м'який психічний тиск. В кінцевому підсумку камінь приведе його до печери.
— Ви хочете сказати, через Відображення?
— Так.
— Цікаво. Але я якось не помічаю в цьому нічого цінного.
— Але це ще не все. Якщо відсторонитися від тяжіння печери, то можна помітити другорядне тяжіння. Навчишся відрізняти почерк потрібного каменю, і зможеш піти за його носієм куди завгодно.
— Ось це трохи більше корисно. Ви думаєте, ті хлопці саме так і знайшли мене минулої ночі, тому що я тягав повну кишеню цих штук?
— Ймовірно, вони саме так допомогли їм. Хоча насправді, у вашому випадку, вони навіть не знадобилися б.
— Чому ж?
— У них є додатковий слід. Всякий, хто деякий час володіє таким каменем, налаштовується на нього. Викинь камінь, а настройка залишиться. Тебе вже все одно можна вистежити, точно так само, як якщо б ти зберігав камінь. Ти здобуваєш власний почерк.
— Ви хочете сказати, що навіть зараз, без них, я помічений?
— Так.
— Скільки потрібно часу, щоб прибрати це?
— Я не впевнена, що дія каменю коли-небудь зникне.
— Повинні ж бути якісь способи зіпсувати настройку.
— Напевно я не знаю, але можу назвати пару речей, які, ймовірно, можуть бути здатні на це.
— Назвіть їх.
— Необхідно заново пройти Лабіринт Амбера або подолати Логрус Хаосу. Вони, здається, мало не розламують особистість на шматочки і збирають знову в більш чистій формі. Відомо, що вони очищали багатьох. Наскільки я пам'ятаю, саме Лабіринт відновив пам'ять вашому батькові.
— Так, і я навіть не стану питати, звідки ви знаєте про Логрус. Цілком можливо, що ви маєте рацію. Як і в багатьох інших випадках у житті, ця справа здається мені схожою на досить хворобливу скалку в дупі, щоб йти мені на користь. Отже, ви стверджуєте, що прямо зараз вони точно можуть визначити, де я, з каменями або без?
— Так.
— Звідки ви все це знаєте? — Запитав я.
— Я відчуваю це, хоча ви задали додаткове запитання. Але заради економії часу я відповідаю вам даром.
— Спасибі. Вважаю, що тепер ваша черга.
— Перед смертю Джулія зустрічалася з окультистом по імені Віктор Мелман. Вам відомо, навіщо?
— Вона вчилася у нього, шукала способи розвитку особистості, по крайній мірі так мені пояснив хлопець, який знав її в той час. Це відбулося вже після нашого розриву.
— Я мала на увазі не зовсім це, — сказала вона. — Вам відомо, чому вона бажала такого розвитку особистості?
— Мені це здається позачерговим питанням, але я заборгував вам одне. Хлопець, з яким я говорив, розповів мені, що я налякав її, давши привід повірити, що я володію незвичайними здібностями, і що вона прагнула подбати про свій самозахист.
— Закінчуйте, — сказала вона.
— Що ви маєте на увазі?
— Це не повна відповідь. Ви ДІЙСНО дали їй привід повірити в це і боятися вас?