Добре.
Він загнув кришку й поставив банку перед собою на дорозі.
Що? запитав хлопець. Що таке?
Нічого.
Кажи.
Я думаю, що нас хтось переслідує.
Я так і думав.
Ти так і думав?
Так. Я так і думав, що ти це скажеш. Що робитимемо?
Не знаю.
І що думаєш?
Просто будемо йти. Але варто прибирати за собою сміття.
Бо вони подумають, що в нас багато їжі.
Так.
І намагатимуться нас убити.
Вони нас не вб'ють.
Але можуть спробувати.
Нам нічого не загрожує.
Це добре.
Думаю, нам варто залягти в бур'яні й почекати їх. Побачити, хто це.
І скільки їх.
І скільки їх. Так.
Добре.
Якщо перейдемо струмок, зможемо видертися на оті урвиська і звідти бачитимемо дорогу.
Гаразд.
Знайдемо місце.
Підвелися і склали ковдри. Забери бляшанку, сказав чоловік.
Вже коли запали довгі сутінки, дорогу перетнув струмок. Перекотили візок через міст і заштовхали в ліс, шукаючи, де б його сховати. Стояли, оглядаючи присмеркову дорогу.
А якщо залишити візок під мостом? запитав хлопець.
А якщо вони спустяться туди по воду?