Голос городничого. Прощавайте, ваше превосходительство!
Жіночі голоси. Прощавайте, Іване Олександровичу!
Голос Хлестакова. Прощавайте, мамочко!
Голос візника. Ей, ви, соколята!
Дзвінок дзвенить. Завіса падає.
Дія п’ята
Та сама кімната.
Ява І
Городничий, Ганна Андріївна і Марія Антонівна.
Городничий. Що, Ганно Андріївно? га? Чи думала ти що-небудь про це? отакий багатющий приз, канальство! Та одверто признайся: тобі й уві сні не ввижалося: отак з якоїсь городничихи і раптом, фу ти, канальство, з яким дияволом породичалася!
Ганна Андріївна. Зовсім ні; я давно це знала. Це тобі дивина, бо ти проста людина, ніколи не бачив порядних людей.
Городничий. Я сам, голубочко, порядна людина. Одначе, як подумаєш, Ганно Андріївно: які ми з тобою тепер птахи зробилися! га, Ганно Андріївно? високого польоту, чорт забирай! Стривай-но, тепер я піддам перцю отим усім охотникам подавати скарги та доноси. Ей, хто там?
Входить квартальний.
А, це ти, Іване Карповичу; а поклич-но сюди, брат, купців. Ось я їх, каналій! То скаржитися на мене! Ич, прокляте іудейське плем’я! Стривайте ж, голубчики! Колись я вас годував тільки по вуса, а тепер нагодую по самісіньку бороду. Запиши всіх, хто тільки ходив скаржитись на мене, і найголовніше отих писак, писак, що скарги їм закручували. Та оголоси всім, щоб знали: що от, мовляв, яку честь Господь послав городничому, що віддає доньку свою не те, що за якусь там просту людину, а за таку, якої ще й на світі не було, що може зробити все, все, все! Всім оголоси, щоб усі знали. Кричи всьому народові, в усі дзвони дзвони, чорт забирай! коли вже торжество, так торжество.
Квартальний виходить.
Он воно як, Ганно Андріївно, га? А як ми тепер, де будемо жити? тут чи в Пітері?
Ганна Андріївна. Натурально, в Петербурзі. Як можна тут залишатися!
Городничий. Ну, в Пітері, так і в Пітері; а воно добре б і тут. Що, адже я гадаю, що городничество тоді к бісу, га, Ганно Андріївно?
Ганна Андріївна. Натурально, ну що за городничество!
Городничий. Але ж воно, як ти гадаєш, Ганно Андріївно, тепер можна он який чин схопити, бо він же за панібрата з усіма міністрами і в дворець їздить, то таке тепер може підвищення зробити, що згодом і в генерали вилізеш. Як ти гадаєш, Ганно Андріївно: можна в генерали вилізти?
Ганна Андріївна. Ще б пак! розуміється, можна.
Городничий. А, чорти б його взяли, славно бути генералом! Кавалерію[50] повісять тобі через плече. А яку кавалерію краще, Ганно Андріївно? червону чи голубу?
Ганна Андріївна. Ну, ясно, голубу краще.
Городничий. О? бачиш, чого забажалося! Добре й червону. А чому хочеться бути генералом? а тому, що от поїдеш кудись — фельд’єгері та ад’ютанти поскакають скрізь уперед: «Коней!» І там на станціях нікому не дадуть, усі чекають: всі оті титулярні, капітани, городничі, а ти собі і в уса не дмеш. Обідаєш десь у губернатора, а там: стій, городничий! Хе, хе, хе! (Регоче, аж заливається зо сміху.) От що, канальство, приваблює!
Ганна Андріївна. Тобі все якесь грубе подобається. Ти повинен пам’ятати, що життя треба зовсім перемінити, що знайомі в тебе будуть не якийсь там суддя-собачник, з яким ти їздиш полювати зайців, чи Земляніка; навпаки, знайомі твої будуть найделікатнішого поводження: графи і всі світські… Тільки я, їй-право, боюся за тебе, ти іноді ляпнеш таке слівце, що його в порядному товаристві ніколи не почуєш.
Городничий. Ну що ж? слово ж не шкодить.
Ганна Андріївна. То добре, поки ти був городничим. А там життя зовсім інше.
Городничий. Еге ж, там, кажуть, є дві рибини: ряпушка і корюшка, такі, що тільки слинка потече, як почнеш їсти.
Ганна Андріївна. Йому все б тільки рибки! Я інакше не хочу, щоб наш дім був перший у столиці і щоб у мене в кімнаті було таке амбре[51], щоб увійти ніяк не можна було, а тільки отак, заплющивши очі. (Заплющує очі й нюхає.) Ах! як хороше!
Ява II
[50] * Кавалерія — тут: широка орденська стрічка, яку носили через плече кавалери вищих орденів (червона — при Станіславі й Анні 1-го ступеня, блакитна — при ордені Св. Андрія Первозваного).
[51] * Амбре (фр.) — пахощі. Можливо, також парфуми, що увійшли до побуту вищого світу з кінця XVIII ст. і стали одним з предметів модної закордонної розкоші.