Марія Антонівна. Не буду, мамочко. Справді, більше не буду.
Ява XV
Ті ж і городничий, захекавшись.
Городничий. Ваше превосходительство! не занапастіть! не занапастіть!
Хлестаков. Що з вами?
Городничий. Там купці скаржились вашому превосходительству. Честю запевняю, що й половини нема того, що вони кажуть. Вони самі обдурюють та обмірюють народ. Унтер-офіцерша набрехала вам, ніби я її відшмагав; вона бреше, їй-богу, бреше. Вона сама себе відшмагала.
Хлестаков. Та під три чорти унтер-офіцершу. Мені не до неї!
Городничий. Не вірте, не вірте! це такі брехуни… їм отака дитина не повірить. Та їх усеньке місто знає за брехунів. А щодо шахрайства насмілюсь доповісти: це такі шахраї, яких і світ не бачив.
Ганна Андріївна. А ти знаєш, яку честь нам робить Іван Олександрович? Він просить руку нашої доньки.
Городничий. Куди! куди!.. Збожеволіла, голубонько! Не прогнівайтеся, ваше превосходительство: вона трохи придуркувата, вся в свою матінку.
Хлестаков. Так, я справді прошу руки. Я закоханий.
Городничий. Не смію вірити, ваше превосходительство!
Ганна Андріївна. Та кажуть же тобі?
Хлестаков. Я не жартуючи вам кажу… Я можу від кохання з глузду з’їхати.
Городничий. Не смію вірити, недостойний такої честі.
Хлестаков. Так, як ви не погодитесь віддати руку Марії Антонівни, то я, чорт знає що ладен…
Городничий. Не можу вірити: зволите жартувати, ваше превосходительство.
Ганна Андріївна. Ой, яке дурбило! та тобі ж говорять!
Городничий. Не можу вірити.
Хлестаков. Віддайте, віддайте — я одчайдушна людина, я всього можу накоїти: якщо застрелюсь, вас під суд віддадуть.
Городничий. Ах, Боже мій! Я, їй-богу, не винуватий ні душею, ні тілом. Не прогнівайтеся! робіть так, як вашій милості завгодно! у мене, їй-богу, в голові тепер… я й сам не знаю, що робиться. Таким дурнем тепер зробився, яким ще ніколи не бував.
Ганна Андріївна. Ну, благословляй!
Хлестаков підходить з Марією Антонівною.
Городничий. Хай благословить вас Бог, а я не винуватий.
Хлестаков цілується з Марією Антонівною. Городничий дивиться на них.
Що за чорт! справді-таки! (Протирає очі.) Цілуються! Ой, батечку, цілуються! Справжній жених! (Скрикує, підскакуючи з радості.) Ой, Антон! Ой, Антон! Ой, городничий! Он воно як діло пішло!
Ява XVI
Ті ж і Йосип.
Йосип. Коні готові.
Хлестаков. А, добре… я зараз.