— Я прочитав про це в газеті. Бідний Ґерд.
— Ви його прямий начальник у СА?
Зіґер кивнув.
— Коли ви востаннє його бачили?
— Що ви маєте на увазі? Ви мене підозрюєте?
— Вас бачили з Кубіцькі ввечері 30 червня. Кажуть, ви всі були в своїй уніформі.
— Хто таке каже?
— Тіло Кубіцькі навіть знайшли в його уніформі.
— Людину вбили, а прусській поліції не залишається нічого іншого, як звинуватити жертву в носінні забороненої уніформи?
— Я нікого не звинувачую, я просто намагаюся з’ясувати, що тоді сталося. Це заборона на уніформу є причиною того, що ви ще не виступили по цій справі як свідок?
— Ніколи не знаєш, як з тобою поведеться поліція! Коли жид Вайс посилає своїх гончих псів, людина, яка мислить націоналістично, швидко стає лиходієм.
— Вам краще обміркувати свій вибір слів. Перш ніж щось подібне стане офіційною образою.
Зіґер нічого не сказав.
— Мене не цікавить заборона на уніформу, — сказав Ґреф. — Я хочу почути від вас, що сталося у вівторок пізно ввечері. Я вже знаю, що ви зі своїми... товаришами вигнали старого зі станції метро. Після того як ви потурбували його на платформі раніше.
— Але ж, пане комісаре!
— Помічник комісара.
— Пане помічнику комісара, не було нічого серйозного! Просто старий Іциг. Ми трохи з нього посміялися! — Шарфюрер Зіґер виглядав невинним, наче хлопчина, який має виправдовуватися за те, що сховав ляльку своєї молодшої сестри. — Чесно кажучи, якщо людина так вдягається, її не повинна дивувати така реакція, адже це виглядає надто безглуздо!
— Чому ви погналися за чоловіком? Ви могли просто відпустити його. Хіба вам було мало вигнати його з платформи?
— Що значить вигнали? Хлопці стояли ближче, я був трохи далі. Іноді вони бувають дещо запальними.
— Наскільки запальними вони були у вівторок увечері?
— Нічого б не сталося, якби він не втрутився.
— Хто?
— Ну, вбивця Ґерда. Шкода, що ви його досі не впіймали! Він причепився до нас на станції! Потім ми пішли далі, не хотіли влаштовувати з ним бійку, але він не відступав.
— Ви не хотіли бійки? Це тому ви ходили робітничим кварталом у своїй забороненій уніформі?
— Я думав, що справа не в забороні на уніформу.
Ґреф зітхнув.
— Розкажіть, будь ласка, що сталося далі.
— Ну, він нас принизив. Назвав... коричневим лайном. І ще гіршими словами. Я не хочу повторювати все це тут. Ми пішли в парк, тому що думали позбутися його.
— Але він пішов за вами.
— Я не міг знати, що він має пістолет.