Ґольдштайн: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Інакше ви б зустріли його в парку і просто побили б, четверо на одного, такий був у вас план?

Зіґер мав такий обурений вигляд, який тільки міг бути у члена СА.

— Я забороняю собі подібні інсинуації та... і нападки на честь СА!

— Честь СА. Ваш зловісний переслідувач забруднив їх своїми глузуваннями, чи не так?

— Що ви маєте на увазі?

— Мене просто дивує, що четверо бійців СА просто підібгали хвости, коли почули образи на свою адресу.

— Ну, цей чоловік, здавалося, трохи збожеволів. Він був п’яний чи під наркотиками, я не знаю. Таких треба уникати.

— Але це не спрацювало, тому що він пішов за вами.

Зіґер кивнув.

— На одній галявині він нас і наздогнав. І там знову почав ображати. Ми справді подумали, що він божевільний. Поки він не витягнув пістолет.

— Що це був за чоловік? Комуніст?

— Для цього він був занадто добре вдягнений.

— Стильний комуніст?

— Я б сказав, що це був іноземець. Він добре розмовляв німецькою, але іноді вживав кумедні слова.

— Росіянин?

— Більшовик у такому костюмі? Та ні! Більше схожий на американця.

Ґреф згадав про американський недопалок, походження якого намагався з’ясувати Грабовські. Здавалося, що в розповіді Зіґера, як би дивно це не звучало, дещо було: бійці СА, які до когось чіплялися, а потім мирно пішли геть, у це міг повірити хто завгодно, проте не Райнгольд Ґреф. Але в цій історії, здавалося, було зерно правди.

— Один американець? І він самотужки побив вас чотирьох?

— Це, мабуть, не зовсім правильне слово. — Зіґер виглядав ображеним.

— Він зламав ніс товаришу Шлютеру і повалив товариша Монерта на землю. А товариша Кубіцькі... — Шарфюрер замовк, ніби його охопила туга.

— Що він зробив із ним, мене цікавить найбільше.

— Але ви вже це бачили.

— Розповідайте!

— Ну, він застрелив його, ця свиня.

— Будь ласка, конкретніше.

— Вистрілив йому в ногу. А потім сказав, що якщо ми зараз не зникнемо, то він всіх нас уб’є.

— І ви зникли.

Зіґер кивнув.

— І залишили свого товариша з пораненою ногою.

— Ґерд теж втік. Як ми могли знати, що він все ще женеться за нашим товаришем, щоб його зарізати?