MoreKnig.org

На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Автор: Вінценз Станіслав



Шрифт:

Один із моїх близьких приятелів, який особливо любить правду, обдарований милим та рідкісним у наш час переконанням, що правда десь мусить бути, що вона є однозначною, такою, а не іншою, після того, як прочитав оповідь про Головача, був щиро стурбований єдиним сумнівом: «Але чи все це правда?» І разом з тим – невідомо, чи під впливом чару Головача, чи ще й переймаючись «правдивістю» цього чару – сумно додав: «Шкода!»

Мені було важко його заспокоїти. Звісно, і ця правда є крихкою, як тепер загалом історична правда. Напрочуд розмитою є правда про опришків. Бо не можна стверджувати, що судові акти містять усю правду, а тим більше, що народні оповідання кажуть тільки правду.

Акти містять досить мізерні та крихкі подробиці, сухі реєстри нападів, звіти про справжні та вигадані злочини, про конфлікти з кодексами і судами класової справедливості, вироки, однобічно сформульовані панськими та міщанськими судами. Акти в найкращому разі подібні на розтин органів, відокремлених від тіла, які перебувають у стані розкладання. Самого життя вони не відображають. Не розкриють нам правди про опришків свідчення людей, вирваних зі свого середовища, та ще й записані людьми, які цього середовища не знали. Вони навіть не здатні показати відмежування злочинних інстинктів від загального тла тих часів та дикості звичаїв. Тож цими актами варто цікавитися лише настільки, наскільки вони стосуються осіб, відомих із якогось переказу, осіб, які фігурують у пісні, оповіді та уяві. Або у якомусь ширшому контексті. Наприклад, якщо хтось захоче змалювати долю селян чи поверховість і одночасно класову упередженість організації справедливості у давній Польщі.

Той, хто читав або просто переглядав Чорні Книги11, мабуть, був одразу вражений тим, що, окрім розбоїв, що їх учиняли піддані, laboriosi, надзвичайно строго трактувався «тілесний гріх» жінок того ж стану laboriosi. Описані в Чорній Книзі тортури над жінками, Як виявляється, не лише спокушеними, але й зґвалтованими, чітко відображають «правду», яка міститься в цих актах.

Якщо ж мова йде про багатющі перекази, які живуть у народних вустах, то – хоча досвід людської думки навчив нас не лише толерантності стосовно цих оповідей, але й того, як за допомогою просто-таки мікроскопічного аналізу можна багато з них дізнатися, – треба визнати: в гуцульських оповідях насамперед впадає у вічі те, що одна заперечує іншу. А також, що вони непомірно перебільшують реальність та її виміри, якими користуємося ми. Наприклад, здається, що якби Довбуш зробив усе те, що йому приписують народні оповідання, якби бодай обійшов усі ті місця, розкидані по всіх Карпатах, які названі його іменем чи пов’язані з пам’яттю про нього, то мусив би жити безконечно. Але ж Довбуш мав мало часу. Вість це підкреслює, що він помер молодим, що загинув передчасно. А, може, правдивих оповідей про Довбуша взагалі немає? Чи все те неправда? Адже в обох цих випадках ідеться не лише про «правду», але й про оцінку, яка зазвичай закладена вже в самому образі.

Щоби дістатися до тієї правди, яка нас тут цікавить, ми мусимо виводити її з органічної цілості, мусимо з усього образу зробити висновки або здогадатися, що є боротьбою, битвою, що шалом або принаймні дикістю примітивних відносин, а що є злочинним і ницим. Бо, звичайно, є ще інші джерела правди і категорії оцінки, окрім судових актів та кодексу класових судів юрисдикції панів над селянами, переданої винятково міським судам. Адже з усієї правди старовіку можна було б видобути правду про опришків. З тієї правди, що зберігається у самій землі, в насінні, у стількох засіяних, але не пророслих сподіваннях і можливостях, криється у пісні й оповіді, ще досі ховається в лісах, на полонинах і в щілинах скель та міниться, наче в’юнке дзеркальце скельних потоків. Добути правду з того всього, що звичайно називається відмінністю, своєрідністю або «індивідуальною душею», а Геґель назвав конкретною загальністю. Що, без сумніву, є взаємодією багатьох чинників, які постійно діють у певній пропорції.

А для оцінки треба було б провести повторний суд над опришками. Не панський, шляхетський суд, не міщанський і не суд міфу. Для цього нам треба визначити, як порівнювати насильницькі вчинки у суспільстві давньої, первісної цивілізації, вчинки людей, які нічого, окрім лісів та гір, не бачили, як їх порівнювати з організованим насильством у суспільстві, яке керується найвищими стандартами культури. І тоді, хоча б у якості мисленнєвого експерименту, можна було б щось запропонувати для дослідження того питання, чи давні опришки доростають до височини деяких розбійників, яких вважають сучасними героями, і чи деякі герої, яких вважають розбійниками, стоять вище за опришків. Бо відомо, що розбійницькі діяння опришків, осуджені згідно з класовим кодексом, шляхетською та міщанською юрисдикцією, у більшості випадків були суворо і жорстоко покарані. Натомість за добрі та безкорисливі вчинки, за красиві, хай і хлоп’ячі чи дитинні, наміри їх винагороджує пісня та оповідь. Їм співають славу під акорди вод, вітрів та громів.

Отож суд міфу був би спрощеним (і такою є наша скромна пропозиція), коли б й інших вождів кривавих побоїщ спіткала подібна розплата – відповідно до кримінального кодексу, принаймні за свідомі та сплановані криваві дії, коли б за таке покарали хоча б тих людей, котрі робили це виключно для власної користі, заради власної жаги влади, для володіння та оруди світом. А вже тоді —хвала їм за діяння небачені, шляхетні, за високі наміри… Якщо хтось їх відшукає, якщо гори, скелі, води і сонце захочуть відізватися, відгукнутися, засяяти на їхню честь, якщо вони зволять їх запам’ятати…

Бо саме такою є дія міфу та правда міфу. Він народжується, з’являється, як будь-яка жива істота. Так, як цвіт свідчить про те, що десь ховаються корені, так і міф вказує на те, чого не видно. Він послуговується письменами лук та лісів. Виспівує у грі вод. Розбиває скелі і запалює заховане у них полум’я. І, ведучи нас за руку горами, показує нам скельні пам’ятники, названі на честь опришків.

Адже коли сам народ – разом із природою, без тиску, не награно, наче грамофонна пластинка, а невимушено, без «пропаганди», натхненний самими голосами природи, – визнає деяких опришків, бачить у них своїх героїв – то що з цим робити? Треба було б знайти сильну і геніальну пацифікаторську голову, таку ж, якими – сильними і геніальними – були руки пацифікаторів нашого краю. Таку голову, яка б додумалася, як спацифікувати нестримну, свавільну уяву гір.

Тимчасом, коли перекази невпинно снують і тчуть нитку міфу про опришків, то такий собі бідака, сучасний герой, може хіба що недовго фігурувати у друкованих історіях, сфабрикованих спеціально для нього. Але він не має доступу до Пантеону міфу! А може, його кривдять? Бо наступний розбійник його скине, назве його вулицю своїм іменем, перемалює або переплавить для себе замовлені ним пам’ятники, а книги, які його вихваляли, можна спалити або так само урочисто скинути до каналу.

Власне тому ми висуваємо скромну пропозицію – суд міфу заради порятунку героїв!

Але яким може бути мірило для розбійників і героїв, коли одні спокійно і без ризику мордують мільйони чи сидять собі, обмірковуючи нові масові вбивства, а іншим не можна було безкарно навіть захищати свою родину, свою хату, свою людську гідність, коли у них забирали хліб та свободу і вимагали тільки, щоб слухняно дали себе повісити.

Той, хто не знає правди про опришків, може нам закинути, що ми описуємо опришків у невідповідний момент. У розбійні часи, коли чи не весь світ прославляє злочин і вбивство! Коли ідеї, які начебто вказують людині шлях, схиляються перед жорстокістю. Коли пісня, ніби замурована, мовчить у кайданах, не може виступити проти насильства, навіть стогону її не чути з глибин темниці. А мистецтво і науки лижуть ноги розбійникам і розбою, наче хвостами їм вимахують.

І власне на це відповідаємо, що нам потрібен суд міфу принаймні у тій частині вироку, яка вже виголошена, що ми описуємо невідомі судовим актам виміри вчинків, та ще й такі, котрі непомітно проходять крізь сито будь-якого кодексу. А якщо говорити про криваві вчинки, то культ кривавої боротьби відповідає тільки явному опришкові, який відкрито приймає усі наслідки. І тільки опришок міг убити біса. Бо відкрив усю його безсоромність.

І куди там нинішнім розбійникам до такої честі, щоби хтось із них міг убити біса?

Розбишаки без стилю, вигнанці з країв батьків і країв дітей, які не мають нічого рідного, відлиті й відштамповані з осаду історії під один стандарт. Чортові лакеї, підлабузники диявола, бісові добровольці без пенсії, безробітні ландскнехти чорта.

Це ви стримайтеся, учені панове історики, додайте честі своїй дисципліні, поки суд міфу – громовим словом – виголосить власний вирок. І не позбавлене сенсу, коли ми, повістуни, сидячи по закутках, переповідаємо історію опришків. Мимоволі протиставляємо розбійників, покараних законом, прихованим злочинцям або таким, що трублять у фанфари тріумфу.

І такою є теперішня правда про опришків.

Ще перед тим, як з’явився Довбуш, фортеця Станіславів мала «сиквестр» (карний суд) і «смоляків» – міліцію проти опришків. Заслуговує на увагу те, що вже досить скоро вони пересвідчилися, що навіть дуже суворі тортури, які застосовували до опришків, не дають жодного результату. Це видно зі знаменитих «Чорних книг». Тоді почали вдаватися до іншого засобу – зради і розбрату. Полювали з опришками на опришків, з гуцулами на гуцулів, а колишніх опришків винагороджували за те, що ті видавали і ловили товаришів.

Нерідко правосуддя було переконане у своїй релігійній місії, наголошуючи на власному божому походженні. Так само, як і право старовіку. Але якщо від виконання карного права ще й досі відгонить чадом пекла, то запровадження цього права окупантами, чужинцями було і є пекельною, чортячою штукою. Ще й нині бачимо, як смакує класова справедливість і справедливість чужої держави, що залізла з якого-небудь боку в суддівське крісло. А для Верховини застереження і погрози права, запровадженого «панами», не були власним голосом. То були панські суди і накази, зіткнення з ними було однією з найбільших зовнішніх небезпек, більш незвичайних і несамовитих, ніж зустріч із ведмедем, порівнюваних хіба що з татарськими нападами. Отож бачимо, чого кінець кінцем досягло запровадження «панських» судів упродовж XIX століття.

І таке буде діятися всюди, де справедливість запроваджують і підтримують механічно, де в її погрозах і застереженнях не чути ні Божого голосу, ні навіть людського.

Попри все це Довбуш вирушав у світ з якоюсь надією. І дивна річ: не тільки всі струмочки гірської оповісті натхненно шумлять цим голосом надії, а й навіть беззубі пожовклі судові акти ніби на мить забувають про розслідування злочину, зацікавлено вислуховують, нотують ті важко зрозумілі пориви та рішення, які свідчать, що Довбуша оточувала таємничість надії. Кожному, хто мав час над цим задуматися, ніби крутиться на язику: можливо, Довбуш був покликаний до чогось іншого.

А коли слухаєш оповіді, думи та казки, то здається, що Довбуш наче метався уві сні. Одне грало йому в душі, а зовсім інше приносили реальні діяння.

Народна вість вдивляється у ледь помітні сліди, йде вслід за сном, женеться за нездійсненим бажанням, летить у хмари за надією. І тому, доки буде на світі хоч один гуцул, він буде розповідати про Довбуша! Великодушність, прагнення свободи і незалежності, буйна звитяга, гучна танцювальність його душі знайдуть свій вираз в оповіданнях про Довбуша, старих, точно повторюваних, змінених і вічно створюваних.

Небагато славетних вождів, небагато улюбленців пісень та переказів має так багато таких дивовижних і величних пам’ятників, як Довбуш. І мало хто залишив після себе стільки пам’яток. Хоча, може, надто бідним був його народ, надто примітивним, суспільно неорганізованим і надто далеким від технічних засобів. Може, він був надто швидко (до того ж на ранній фазі розвитку) спутаний, щоб могти ставити Довбушеві те, що ми називаємо пам’ятниками. І тому пісня й оповідь, наче беззахисне дитя, яке ще не зовсім прокинулося, запросили на допомогу могутніх майстрів: сили природи, гори, сили води, сонця й повітря. Як потужних каменярів, мудрих і винахідливих техніків, вигадливих і витончених майстрів-різьбярів. Щоб засвідчити правду про Довбуша.

І що більш сирітська й обдерта ця дитинка, що дужче топче її осоружна скупердяйка доля, що більше вона його навантажує, ніби скнара, що нав’ючує недоросле породисте лоша, то гучніше грають гори зі ще більшим розмахом, тим старанніше працюють майстри. Щоби засвідчити правду старовіку!

Геродот каже, що аж до Дністра сягали сліди Геркулеса на скелях. Може, так далеко доходив цей античний міф. І нині над Прутом, над Стриєм, над Черемошем чи й над Дністром – усюди, де води вимили якийсь слід на камені та скелі, люди показують сліди Довбуша. Вість про нього сягає вздовж усіх Карпат аж на загірський бік, далеко за межі гуцульського племені, і на схід, на волоські землі.

У гуцульському краї немає, мабуть, села, нема гори, нема скали, джерела та лісу, де б не було пам’яток про Довбуша, пам’ятника на честь Довбуша. Ці пам’ятники – чи величезні, чи якісь маленькі – то дивовижні скульптури, майстерно відшліфовані водою, вітром та сонцем, «виписані» на честь Довбуша.

Чи печери Довбуша над Прутом у Ямні, чи скеля з хрестом і камінь, де він іноді сидів. Чи кам’яниста стрімка Довбушанка у Ґорґанах із коморами та замком Довбуша. Чи Довбушів кам’яний театр на Шпицях у Чорногорі, чи кам’яне крісло Довбуша на Кедруватій під Менчулом, чи сховки на Говерлі, чи церкви Довбуша у Синицях, чи галереї й купальні Довбуша під Білою Кобилою, чи стрімка кам’яна піраміда над Черемошем у Розтоках…

[11] «Czarne Xięgi seuacta cryminalne» Секвестру в Станіславові від 1757 р. до австрійської епохи вісімдесятих років до початку Другої світової війни в музеї Покуття у Станіславові. В Оссолінеумі існували давніші акти Секвестру, які були надані А. Бельовським.

Перейти на стр:
Шрифт:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code

Новые книги

Смотреть все
Последняя из рода Громовых 2
Последняя из рода Громовых 2
[Любовное фэнтези / Современная проза / Приключения / Фэнтези]
Я, принцесса Райвен, ставшая Риммой Громовой, успешно пересдала экзамены и зачеты, и даже сумела немного поднять свой уровень магии.Я постепенно осваиваю новую для меня Силу жизни и радуюсь, что
0
Лишняя в Академии
Лишняя в Академии
[Детективы / Приключения / Фантастика]
Как простой девушке из низов выжить среди элиты престижной Академии Паладинов, куда она поступила обманом, да еще и умудриться не вляпаться в новые неприятности? И как заставить самого классного
0
Обретешь не там, где ищешь
Обретешь не там, где ищешь
[Современные любовные романы / Эротика, Секс / Проза / Роман]
Только я могла так вляпаться: познакомиться с парнем моложе себя, переспать с ним в первый же вечер, а на утро выяснить, что он настоящая звезда! Так, спокойно, это очень скоро останется в прошлом, и
0
Сдаюсь сибирскому спецназу
Сдаюсь сибирскому спецназу
[Современные любовные романы / Проза / Современная проза / Роман]
- Ты кто? Эй, говорить умеешь? - Я замержла, – сиплю, принимая на снегу позу пособлазнительнее. – Рот замерж. И жубы. И весь йижик. Там вофк, – показываю назад. – Пуштите погретша. Я ошень бежава.
0
Пол с Терауры
Пол с Терауры
[Научная фантастика]
На маленькой затерянной планете Тераура восьмилетний Пол не родился у своих родителей — они его выбрали. Томас и Анна, инженеры-терраформеры, любили его по-настоящему. Недолгое время мир был тёплым:
0
Добрые сказки Волшебной долины
Добрые сказки Волшебной долины
[Детская литература: прочее / Сказка / Детская проза / Детские приключения]
Дорогой собиратель чудес! Распахни обложку этой книги — и перед тобой раскинется Волшебная долина! В ней живут прекрасные принцы и капризные принцессы, коварный король и заботливая мать-королева,
0
Искатель 29
Искатель 29
[Попаданцы / РеалРПГ (RealRPG)]
ФИНАЛ Умереть, эпично взорвавшись? Могу, умею, практикую. Заинтересовать то ли богиню, то ли непонятно кого любовью к играм? Не вопрос. Попасть в новый мир, где можно встретить как опасности,
0
Развод. Пока я носила твоего сына
Развод. Пока я носила твоего сына
[Дом и семья / Психология / Секс и семейная психология / Современная проза]
Я лежу в роддоме и прошу только об одном: пусть наш сын родится в срок. Мне так нужен муж, его ладонь на моём животе, тихое «мы тебя ждём». Он привозит крошечные носочки для малыша. И целует другую
0
Кровь Отверженных. Пробуждение истинной
Кровь Отверженных. Пробуждение истинной
[Детективы / Триллер / Боевик / Современная проза]
Подпольных аукционов, где женщин и детей продают как товар, не существует. Так считает весь мир. Но дети продолжают исчезать, как когда-то исчезла сестра Эмми. Когда сама героиня становится следующей
0
Расцвет Стальной Розы
Расцвет Стальной Розы
[Юмористическое фэнтези]
Я обрела силу рода Стальной розы и теперь сама могу решать, как мне жить. Но принцы не оставляют попыток получить моё доверие и присвоить магию жизни, которой я обладаю. Им нужна власть, мне –
0
Калиновая мостовая - 13
Калиновая мостовая - 13
[Триллер]
Чернореченск возник на берегу таинственной реки, где древний лес хранил мрачные тайны. Ослушавшись старинных запретов, люди вырубили чащу, и на город обрушилось проклятие. Даже в советскую эпоху
0
Империя пламени и шипов
Империя пламени и шипов
[Эротика, Секс / Любовная фантастика]
Мятежная фейри. Безжалостный дракон-командир. И смертельное испытание, которое перевернет их жизнь с ног на голову. Оказавшись в ловушке Двора Благих из-за тернового леса, Селена Хейл живет во
0

Самые популярные книги

Хорошая, плохая, грешная 3
Хорошая, плохая, грешная 3
[Попаданцы]
У Эвирейл Миардо нет ни единой свободной минутки на грусть и рефлексию! Да и когда? Столько дел, столько дел! Шахту выкопай, лавку открой, артефакты создай, эльфа за попу укуси... Ничего не
12
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
10
Те, кто приходит в тишине
Те, кто приходит в тишине
[Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат / Боевая фантастика]
Редкий бой бывает похож на предыдущий. Мы учимся. На своих и на чужих ошибках. Стараемся расти над собой. Противник – тоже. Он анализирует наши ошибки, учитывает остроумные решения. То есть
10
Петербургский врач 11
Петербургский врач 11
[Военное дело, спецслужбы / Медицина / Проза / Современная проза]
Вадим – хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
8
Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Измена. Я тебя (не) любил
Измена. Я тебя (не) любил
[Современные любовные романы]
— Как тебе… — слышу прерывистый голос подруги, — мой подарок в честь твоего дня рождения?По меньшей мере иду я в верном направлении. Но вот предчувствие не из лучших. Голос Светы перемешивается со
6
Наследник $$$ уровня Х
Наследник $$$ уровня Х
[Попаданцы / Книги про волшебников / Городское фэнтези / Самиздат]
Надо судить человека, прежде чем полюбил его, ибо, полюбив, уже не судят.
4
Тени сумрака
Тени сумрака
[Альтернативная история / Попаданцы / Боевая фантастика / Самиздат]
Один известный драматург сказал: вся жизнь – театр. А у Егора вся жизнь сплошное приключение. Вроде и не собирался ни с кем воевать, даже ссоры не искал, а неожиданно для себя вдруг нарвался на
4
Оружейникъ. 1866
Оружейникъ. 1866
[Попаданцы / Альтернативная история / Самиздат]
Умереть в шестьдесят шесть, заслонив собой молодого стажёра, — достойный финал для оружейника. Очнуться в теле семнадцатилетнего подручного на Тульском оружейном заводе в 1866 году — уже второй
4
Ревизор: возвращение в СССР 65
Ревизор: возвращение в СССР 65
[Самиздат / Попаданцы / Альтернативная история]
Продолжение приключений московского аудитора, попавшего из нашего времени в 1971 год. Павел Ивлев буквально завален работой по уши, но его все устраивает. Ведь он видит, как понемножку, но его усилия
4
Без страха и упрёка 7
Без страха и упрёка 7
[Альтернативная история / Попаданцы]
Алексей Штурмин достиг многого, но настоящее восхождение на вершины власти только начинается.
4
Граф поневоле. Книга вторая
Граф поневоле. Книга вторая
[Юмористическая фантастика / Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат]
Умереть от пули киллера — обидно. Очнуться в 1827 году — странно. Обнаружить, что я теперь двадцатилетний граф, а моё имение разорено, — перебор. Хотя… Жив, молод, с титулом — уже хорошо. С
4

Самые комментируемые

Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
[Любовная фантастика / Самиздат / Попаданцы]
Семь лет унижений, презрения и пустой постели. Герцог Дрейк Ашфорд объявил свою истинную жену бракованной и отправил в ссылку на Ольцег — умирать среди таких же «ненужных». Он думал, что сломал
22
Отбор невест, или Три орешка для темного
Отбор невест, или Три орешка для темного
[Любовная фантастика]
Каждая приличная драконица должна пройти отбор невест, иначе внукам у камина будет нечего рассказать. Так говорила моя маменька, а ей можно верить — за ее спиной аж четыре таких отбора! Так что я
14
Печать Забытой Эпохи
Печать Забытой Эпохи
[Любовная фантастика / Попаданцы]
— Скажи спасибо, что не оставил босой на улице, Верадель. Забирай свои проклятые северные руины и убирайся, — самодовольно бросил мне бывший муж, швырнув на стол бумаги о разводе. Он думал, что
25
Кодекс Магических Зверей XI
Кодекс Магических Зверей XI
[РеалРПГ (RealRPG) / Попаданцы / Городское фэнтези]
Десятки лет спасения жизней и смерть на полу собственной ветеринарной клиники. Только вместо небытия — пробуждение в теле юнца, чья лавка «целителя чудовищ» на грани полного развала. Вот только у
2
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
14
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
[Любовное фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников / Самиздат]
Кто-то попадает в имбовых персов: Избранных, Тёмных властелинов и прочих крутых ребят. А я попала в тело бездарной адептки магической академии. Как она сюда поступила-то, без грамма магии? Неважно,
14
Пулеметчик Федя
Пулеметчик Федя
[Альтернативная история / Юмористическая фантастика / Попаданцы / Самиздат]
Пулеметчик — это не звание, это диагноз. Тридцать пять лет, пулемёт «Печенег», рукавица прилипла к раскалённому кожуху — и здравствуйте: июнь сорок первого, чужие двадцать два года, чужие руки,
10
Диагноз
Диагноз
[Самиздат / Детективная фантастика / Городское фэнтези / Юмористическая фантастика]
Некромантия в нашем мире давно стала такой же частью жизни, как радио, кино, телефоны и аэропланы. Но разве могла я подумать, что однажды приду наниматься на службу к лучшему некроманту столицы! Он —
18
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
[Детективы / Триллер / Любовное фэнтези / Фэнтези]
Приказ ясен: отравить Дерека вель Гранна. Последствия – костёр и пепел. Белладонна уже прошла этот круг, сгорела и получила второй шанс. Теперь она знает, что приказ – лишь верхушка заговора, в
4
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
10
Железный характер Кристианы Морли
Железный характер Кристианы Морли
[Любовная фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Удар копытом лошади рушит блестящие перспективы дебютантки. По мнению общества, хромота испортила не только плавную поступь девицы, но и характер! Это ж надо умудриться — вместо монастыря или
38

Прямо сейчас читают

Домохозяйки с того света
Домохозяйки с того света
[Иронический детектив / Городское фэнтези]
В тихом и безупречном районе Спелвелли, где соседи знают друг о друге всё, происходит невозможное! Люси Джонс – самая милая и добрая жительница городка – найдена мёртвой в собственном зоомагазине.
0
Полтора аршина
Полтора аршина
[Попаданцы]
Весна 1916 года. Год назад Морозов настоял на том, чтобы четверым обокраденным вернули не вещь, а выбор: приехать, объяснить и предложить решить самим. Один отказался, вдова продала за четыре рубля,
0
Время для мятежника
Время для мятежника
[Научная фантастика]
В ходе рутинной проверки в поле зрения спецслужб неожиданно попадает начальник сверхсекретного объекта полковник Уэсли Мак – Каллох. Его послужной список безупречен, но по непоянтным причинам он
1
Херонейский Лев
Херонейский Лев
[Приключения: прочее / Боевик / Проза / Историческая проза]
Херонея, 338 год до н. э. Жирная точка в истории Классической Греции и отправная веха Эллинистической эпохи. Пока объединенные полисы выставляют стену щитов, чтобы защитить свою свободу, хитрый
0
Зеленая лампа
Зеленая лампа
[Русская классическая проза / Новелла]
"Фантастика 2026-157". Компиляция. Книги 1-26
[Боевая фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Очередной 157-й томик  серии книг "Фантастика 2026", содержащий в себе законченные и полные циклы фантастических романов. В основе своей, романы включённые в эти сборники, есть эксклюзив, так как
0
Архивное дело
Архивное дело
[Детективы]
Мелиораторы, корчуя пни, обнаружили истлевший скелет, пролежавший в земле чуть не полвека. Долгие кропотливые розыски позволили восстановить доброе имя погибшего. ...По заключению судмедэксперта Зуев
0
Мрачная леди на задании
Мрачная леди на задании
[Самиздат]
Мрачные тайны, заносчивые лорды и детективные расследования ! Что может быть более захватывающим для циничной тридцатилетней леди? Думаете, интересные джентльмены, которые не прочь приударить
1
После развода. И даром не нужен
После развода. И даром не нужен
[Современные любовные романы / Самиздат]
Возвращаюсь домой из отпуска и слышу от нашего говорящего попугая странные фразы: «Ксаночка, кубничку будешь? Чьи такие ножки? М-м-м». Тем же вечером муж знакомит меня с красивой брюнеткой лет
2
Отмеченная волком (ЛП)
Отмеченная волком (ЛП)
[Любовная фантастика / Эротика, Секс]
Оборотни охотятся на меня. Я была самой обычной девушкой, работала официанткой в баре маленького городка. И понятия не имела, что магия существует. До того дня, пока я пару раз не переехала своим
1
Белая слива Хуаньхуань
Белая слива Хуаньхуань
[Классическое фэнтези]
Юная Чжэнь Хуань, которая во время отбора произвела большое впечатление на императора и попала в его гарем, оказывается не единственной любимицей Сюаньлина. Статус наложницы дал ей не только
0
Попаданка и ее айдолы
Попаданка и ее айдолы
[Любовная фантастика / Самиздат]
Вы бы хотели коснуться любимого актера? А еще дышать с ним одним воздухом, есть из одной тарелки, ездить в одной машине, таскать на руках и... эх. Вот я — не хотела. А потому слушайте сюда: отдам
1