Читать книгу «Теорія права і держави: Підручник.» онлайн.

Систему підзаконних нормативно-правових актів в Україні складають такі їх види:

Загальні - поширюються на всіх осіб у межах держави, містять первинні норми:

• акти парламенту {постанови) - видаються в переважно з організаційних питань; набирають чинності через 10 днів після їх офіційного опублікування;

• акти Президента {нормативні укази: внутрішні і зовнішні; одноосібні і контрасигновані). Контрасигнованими є акти Президента, що скріплені підписом прем’єр-міністра та міністра, відповідального за акт та його виконання - набирають чинності через 10 днів після їх офіційного опублікування;

• акти уряду (постанови): 1) що не визначають прав і обов’язків громадян, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк не передбачений у самих актах; 2) що визначають права і обов’язки громадян, набирають чинності не раніше, ніж з дня їх опублікування.

Відомчі - містять вторинні (похідні) норми, які розкривають і конкретизують первинні норми; приймаються на їх основі, спрямовані на їх виконання, поширюються на всіх суб'єктів права:

Акти центральних органів виконавчої влади (комітетів) зі спеціальним статусом (Національний банк України, його Правління; Центральна виборча комісія та ін.) видають накази, постанови, розпорядження, рішення; Акти міністерств і державних комітетів - накази, розпорядження, рішення. Зазначені акти є видами розпорядчих актів, якими затверджуються (ухвалюються) відомчі акти - положення, інструкції, правила, порядок, переліки[52]. Зазвичай положення затверджується наказом чи постановою, інструкція і правила - наказом вищої посадової особи. Наприклад, Постанова Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» (15.12.2004). Відомчий нормативно-правовий акт може бути виданий спільно декількома центральними органами виконавчої влади або одним з них за узгодженням з іншими.

Відомчі акти набувають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізніший строк.

Місцеві - мають територіально обмежену дію:

• акти, прийняті колективними суб’єктами безпосередньої місцевої демократії: а) у порядку місцевого референдуму (рішення); б) шляхом голосування на загальних зборах громадян (рішення); в) територіальними громадами (статути територіальних громад);

• акти органів місцевого самоврядування - постанови Верховної Ради АР Крим з питань їх компетенції; рішення обласних і районних рад; районних у містах, міських, селищних, сільських рад (прийняття регламенту ради), рішення виконавчих комітетів рад і їх голів; набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо не встановлений більш пізній строк уведення їх у дію;

• акти місцевої виконавчої влади - акти (постанови, рішення і розпорядження) Ради міністрів АР Крим; акти (розпорядження) голів обласних і районних державних адміністрацій, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій та ін.; нормативні акти (накази) керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації; вступають у дію через 10 днів після їх державної реєстрації.

Локальні-мають внутрішню дію, в межах відповідних підприємств, установ, організацій: акти управління, що приймаються керівниками підприємств, установ, організацій в межах їх компетенції і поширюються на сфери службової і трудової діяльності (накази, інструкції, статути, правила, положення)', вступають в дію після одержання адресатом.

Усі нормативно-правові акти публікуються державною, а також російською мовами; нормативно-правові акти Верховної Ради АР Крим публікуються (крім державної і російської) кримськотатарською мовою.

§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі

Будь-який нормативно-правовий акт має межі своєї дії в трьох «вимірах»: у часі - обмежений періодом дії, коли він має юридичну силу; у просторі - обмежений територією, на яку поширюється його дія; за колом осіб - обмежений колом осіб, які підпадають під його дію.

Межі дії нормативно-правового акта в часі (темпоральна дія - набрання чинності і втрата чинності):

Набрання чинності:

1) з моменту (дати) офіційного опублікування',

2) з моменту ухвалення органом (наприклад, Конституція України набула чинності з моменту прийняття парламентом);

3) з офіційно визначеного строку після опублікування (закони України починають діяти на всій її території після 10 днів з дня офіційного опублікування);

4) у міру одержання адресатом - акти з обмежувальним грифом «секретно», «зовсім секретно», «особливої важливості», «для службового користування»;

5) з дати, що позначена в самому нормативно-правовому акті.

За всіх умов закон набирає чинності не раніше дати опублікування. Якщо в законі містяться слова «з моменту», «з дня», «після» (прийняття, опублікування, підписання), то це означає набрання законом чинності на наступний календарний день. Якщо нормативно-правові акти, які визначають права й обов’язки громадян, не доведені до відома населення у встановленому законом порядку, вони не є чинними.

Закон набуває чинності відповідно до трьох правил (принципів):

• пряма дія (перспективна дія) - новий акт поширюється тільки на факти чи правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності, тобто діє лише «уперед» і зворотної сили немає,

• зворотна дія (зворотна сила) (ретроактивна форма) - акт поширює свою дію на нові і старі факти, правовідносини, що виникли до і після набрання чинності, тобто закон поширюється на всі факти не лише «уперед», але й «назад». За Конституцією України (ст. 58), зворотну силу мають акти, які пом’якшують або скасовують відповідальність фізичних осіб;

• переживаюча дія (ультраактивна форма) - акт, що втратив юридичну чинність і за спеціальною вказівкою нового акта (закону) продовжує поширювати свою дію на старі триваючі факти з окремих питань (часткова дія). Наприклад, після розпаду СРСР Верховна Рада України 12.09.1991 ухвалила постанову про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР, якщо відповідні питання не врегульовані законодавством України, за умови, що ці загальносоюзні акти не суперечать Конституції і законам України.

За загальним правилом, нормативні акти в часі мають пряму дію.

Втрата чинності:

[52] Положення - систематизований акт, що встановлює структуру і функції певного органу чи визначає порядок будь-якої діяльності (положення про реєстр аудиторських фірм і аудиторів). Інструкція - акт, що роз’яснює порядок застосування норм права, а також порядок здійснення певної діяльності (інструкція про порядок складання статистичної звітності). Правила - звід правових норм, що регламентують організацію і здійснення певної діяльності (правила оформлення перевізних документів). Порядок - акт, що уповноважує на проведення певного виду діяльності згідно з визначеною процедурою (порядок атестації інструкторів, що здійснюють підготовку моряків). Перелік - акт, що конкретно визначає коло осіб, об’єктів, заходів тощо, стосовно яких здійснюється певна діяльність (перелік об’єктів зовнішньоекономічної діяльності за певними кодами в зв’язку з оптимізацією державного санітарно-епідеміологічного нагляду).