2. Адміністративна відповідальність (юридична підстава - Кодекс про адміністративні правопорушення, Митний кодекс, Закон «Про боротьбу з корупцією» та ін.) - настає за вчинення адміністративних правопорушень.
Суб’єкти відповідальності: фізичні (з 16 років) і юридичні особи. Суб’єкти притягнення: 1) індивідуальні (суддя, посадова особа відповідних органів); 2) колегіальні шляхом голосування (виконавчі комітети та адміністративні комісії, інспекції).
Засоби адміністративної відповідальності: попередження, штраф, платне вилучення чи конфіскація/предметів, адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав (наприклад, прав водія) тощо.
Правозастосовний акт -постанова.
3. Цивільно-правова відповідальність {юридична підстава - Цивільно-процесуальний кодекс та ін.) - настає за вчинення цивільного правопорушення: невиконання договірного зобов’язання майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правового проступку) здоров’ю або майну особи. Особливість цивільно-правової відповідальності полягає у її добровільному виконанні правопорушником, без застосування примусових засобів. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин.
Суб'єкти відповідальності: фізичні і юридичні особи.
Суб'єкти притягнення: суди - загальний, господарський, третейський.
Засоби цивільно-правової відповідальності: відшкодування майнових втрат, скасування незаконних угод, штраф, пеня та інші засоби, що полягають у примушуванні особи нести негативні майнові наслідки. Компенсація моральної шкоди - засіб цивільно-правової відповідальності, що охоплює сферу не тільки цивільно-правових відносин, але і кримінально-правових, трудових, сімейних, адміністративно-правових відносин.
Правозастосовний акт -рішення.
4. Трудова відповідальність (її різновиди: дисциплінарна і матеріальна) (юридична підстава - Кодекс законів про працю[65] та ін.) - настає за вчинення трудового (дисциплінарного чи матеріального) правопорушення: невиконання або неналежне виконання службових обов’язків відповідно до дисциплінарних статутів і положень; порушення внутрішнього трудового розпорядку, заборон чи обмежень, а також за збиток, заподіяний підприємству, установі, організації через недотримання технології виробництва та ін. Має на меті забезпечення трудової дисципліни (дисциплінарна) чи відшкодування завданої шкоди (матеріальна).
Суб'єкти відповідальності: дисциплінарна відповідальність - працівники (з 16 років), учні (з 14 років); матеріальна відповідальність - працівники і роботодавці.
Суб'єкти притягнення: адміністрації підприємств, установ, організацій (особа, котра володіє розпорядчо-дисциплінарною владою над конкретним працівником).
Засоби трудової відповідальності: дисциплінарної відповідальності - догана, зниження за посадою, звільнення; матеріальної відповідальності - грошове стягнення працівника на користь роботодавця - розміром завданої шкоди у межах середнього заробітку, а за умисне заподіяння шкоди - у повному її розмірі; грошове стягнення роботодавця на користь працівника - в повному розмірі незалежно від його (роботодавця) фінансово-економічного становища.
Правозастосовний акт - наказ. Відшкодування майнової шкоди може бути й без видання акта - добровільним.
5. Кримінальна відповідальність (юридична підстава - Кримінально-процесуальний кодекс) - настає за кримінальні злочини, вичерпний перелік яких міститься в Кримінальному кодексі, тобто встановлюється лише законом, настає з моменту офіційного обвинувачення, реалізується винятково в судовому порядку.
Суб'єкти відповідальності: фізична особа, що скоїла злочин одноосібно чи колективно, групою (груповий злочин - простий і організований - кваліфікується відповідною нормою кримінального законодавства із визначенням ролі в ньому кожного співучасника); юридична особа за вчинення корупційних правопорушень її уповноваженими особами (керівником, засновником, учасником чи іншою уповноваженою особою)[66].
Суб’єкт притягнення: суд - кримінальний.
Засоби кримінальної відповідальності і види покарання : штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; утримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі - застосовуються тільки в судовому порядку.
Правозастосовний акт -вирок.
Особливим видом юридичної відповідальності є міжнародна відповідальність держави, що встановлюється на основі норм міжнародного права за дві категорії міжнародно-протиправних діянь держав: міжнародні злочини і правопорушення держав[67]. Невинна поведінка держави не становить міжнародно-протиправного діяння і не спричиняє юридичної відповідальності держави. Відшкодування невинної шкоди відбувається в межах так званої об’єктивної відповідальності - відповідальності за шкоду, що об’єктивно настала (без участі волі суб’єкта). У деяких країнах Європи встановлена міжнародна безвинна відповідальність держави за шкоду, заподіяну такими видами діяльності, які кваліфікуються як небезпечні: повітряний транспорт, залізниця, нафтопроводи, небезпечні речовини, ядерна енергетика, біотехнології тощо. Практична значущість інституту об’єктивної відповідальності держави зростає в сучасному світі.
§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Співвідношення суб’єкта правопорушення і суб’єкта відповідальності
Підстави юридичної відповідальності - сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою (притягнення до відповідальності) і об’єктивно необхідною (настання відповідальності).
Підстави притягнення до юридичної відповідальності - сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою:
1) наявність складу правопорушення (<фактична підстава);
2) наявність норми права, що прямо передбачає склад правопорушення {нормативна підстава).
Правопорушення як таке не призводить до настання юридичної відповідальності, а лише слугує підставою для притягнення до неї.
Підстави настання юридичної відповідальності - сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність об’єктивно необхідною:
1) наявність здійснення суспільно шкідливої або суспільно небезпечної поведінки, тобто юридичного факту вчинення правопорушення {фактична підстава);
2) наявність норми права, що забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції {нормативна підстава);
3) відсутність підстав для звільнення від відповідальності - можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права (наприклад, передання неповнолітнього під нагляд батьків). У законах можуть міститися вказівки про обставини, що виключають неправомірність діяння і, отже, відповідальність (крайня необхідність, необхідна оборона або перебування у стані неосудності);
[65] Незабаром його замінить Трудовий кодекс України.
[66] Див. ст. 2 Закону України «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» від 11 червня 2009 року.
[67] 3 1969 р. кодифікацією і розвитком норм міжнародної відповідальності займається Комісія міжнародного права ООН.